Джерело: Букви
Публікуємо вірші українського військового, активіста та геніального, без перебільшення, поета Максима Кривцова, який рік тому, 7 січня 2023 року, загинув у боротьбі з російськими загарбниками.
Український поет, громадський діяч та військовослужбовець ЗСУ Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Закінчив технікум технологій і дизайну міста Рівне за спеціальністю “Виробництво нетканих текстильних матеріалів”.
2014 року закінчив Київський національний університет технологій та дизайну, де вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів.
Брав участь у Революції гідності. У 2014 році пішов на фронт добровольцем, учасник АТО. Брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК “Правий сектор” (2014—2015), згодом – старший кулеметник у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016—2019). Після демобілізації працював контент-менеджером Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС “ЯРМІЗ” та копірайтером Veteran Hub.
З початком повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав Збройних сил України.
7 січня 2024 року Максим загинув разом зі своїм котом, якому присвятив вірша.
Державні нагороди Максима Кривцова:
За життя отримав:
— Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест».
— Відзнака Президента України – медаль «Захиснику Вітчизни».
— Відзнака Президента України – медаль «За участь в антитерористичній операції».
— Відзнака Президента України – медаль «За оборону України».
— Відзнака Міністерства оборони України – медаль «За сприяння Збройним силам України».
— Відзнака «Доброволець АТО».
— Нагрудний знак – медаль «Ветеран війни».
Після загибелі був нагороджений:
— Відзнакою Президента України орденом «За заслуги» III ступеня.
— Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Заслуги».
— Відзнакою Міністерства оборони України – медаль «Хрест Сил спеціальних операцій».
.jpg)
Максим писав вірші ще з підліткового віку. Друкувався в збірках із творами інших авторів – “Книга Love 2.0. Любов і війна”, “Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну”, “Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?”.
2023 року видав авторську збірку поезій “Вірші з бійниці”, яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією української міжнародної неурядової організації, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів “ПЕН”.
Аби вшанувати пам’ять українського захисника та поета, Букви публікують вірші Максима Кривцова.
***
“Я поверну собі своє життя
обіцяю”
написано маркером на стіні одного
популярного закладу Києва
там і кава, і тістечка, і модний одяг, намисто, музика та балкони з неймовірним виглядом
я бачив
як туман обіймає хмарочос
ніжно та тихо.
“Любові не існує”
написано на іншому поверсі цього закладу
а ще не існує моря
не існує повітря
не існує снів
і мене
але кава тут добра
знизу хтось дописав:
“Сонце, хто тебе змусив так думати?”
а я розкажу вам, хто:
болото, по якому важко дійти до бліндажу із позиції
міни, які падають поруч
завʼязана туго на шиї мотузка зими
частини людини
розкидані
розгублені по полю
химерно та неохайно
сон, який змушує кричати
дощ, коли тобі ще кілька днів чекати на зміну
і сонце,
яке заховалось в підвал
бо повітряна тривога
дійсно
хто тебе так змусив думати, сонце?
Коротка відпустка
кілька днів разом з дорогою
я бачусь із друзями
ліплю з глини
вперше за два роки випікаю чизкейк,
який так собі вдався
разом з подругою спостерігаємо,
як кішка зими схопила мишку вулиці
тримає
я можу дихати
дорогу напроти перебігає дівчина
тримаючи за повідець великого худого пса
десь виринають останні поверхи хрущовок
наче плавці батерфляєм
мерехтять гірляндами
ще трохи
і я знову захочу стати частиною
звичайного міста,
вигулювати великого пса,
смажити яєшню,
пити каву в симпатичних книгарнях з високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя – це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
втікай звідси
у свій бліндаж
у своє болото
у свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю.