Як говорити із військовим, котрого «накриває»

   В суспільстві, в якому ми живемо, у війні, яка нас оточує, такі випадки будуть непоодинокими. Ви будете зустрічати людей, у яких можуть статися флешбеки, панічні атаки, людей, які проживають горе. І важливо вміти допомогти.

   В цьому дописі ми розповімо, як діяти, якщо військовий або ветеран поруч із вами виходить з себе.

   Постійні стрес та втома накопичуються і перевантажують нервову систему. Військовослужбовці ж, окрім цього, піддаються бойовому стресу, додатковій травматизації та постійним втратам.

   Наслідками такого впливу можуть бути:

підвищена дратівливість;

агресія (в тому числі вербальна і поведінкова);

апатія;

депресивні. песимістичні настрої;

втрата інтересу, наприклад, до роботи, хобі, інших людей, гігієни тощо;

зміна цінностей;

загострене відчуття справедливості;

різні фізичні прояви, наприклад, болі в грудях, голові, суглобах, підвищений тиск, затисненість м'язів тощо;

погіршення сну;

зміна апетиту.

   Як же ви можете допомогти, якщо бачите, що військовий/ветеран поруч зривається?

   В першу чергу, ви маєте впевнитись, що це безпечно для вас. Не торкатися людини без дозволу. Не підходити ззаду, або з будь-якого іншого боку, де людина вас не бачить.

   Що можна зробити:

Поговорити і вислухати. Головне саме вислухати, дайте людині можливість виговоритись. Якщо вона підвищує голос, не сприймайте на свій рахунок. Людина кричить не на вас, а на свій біль!

Поставте конкретні питання: "чим зараз можна допомогти?", "як підтримати?", "куди людина їде?" тощо.

Не конфронтуйте, не вступайте в суперечку, не доводьте свою правоту, не акцентуйте увагу на стрес-факторах.

Не вживайте фраз "я тебе розумію", "все буде добре". Ніколи, ні за яких умов. Ви не можете розуміти людину, якщо не маєте такого ж досвіду. І так само не можете знати і обіцяти, що все буде добре.

За можливості використайте техніки стабілізації, про які ми розповімо далі.

Техніки стабілізації допомагають привести в норму нервову систему, сядьте напроти людини, говоріть їй, що треба робити, та виконуйте разом з нею.

   Заземлення.

Зробити п'ять глибоких вдихів носом, а видихати ротом (можна злегка скласти губи так, ніби користуєтеся соломинкою).

Покладіть обидві ступні рівно на підлогу. Поворушіть пальцями ніг. "Згорніть" і "розгорніть" пальці ніг кілька разів. Витратьте хвилинку, щоби помітити відчуття в ногах.

Кілька разів тупніть ногами об землю чи підлогу. Зверніть увагу на відчуття в ногах, і ті відчуття, які з’являються, коли ви контактуєте з поверхнями, опускаючи ноги донизу.

Стисніть руки в кулаки, а потім розслабте. Повторіть 10 разів.

Притисніть долоні одна до одної. Натисніть на них сильніше і утримуйте цю позу 15 секунд. Зверніть увагу на відчуття напруги в руках.

Жваво потріть долоні. Зверніть увагу на звук і відчуття тепла.

Простягніть руки над головою, ніби намагаєтеся досягнути неба. Розтягуйтеся так 5 секунд. Опустіть руки і дайте їм розслабитися.

Зробіть ще 5 глибоких вдохів-видихів і помітьте відчуття спокою у своєму тілі.

   Дихання.

Зверніть увагу на дихання: вдих — через ніс, а видих — через рот. Покладіть руки на живіт. Спостерігате, як руки рухаються вгору і вниз, коли ти дихаєш.

   Спробуйте те, що називається "дихання по квадрату". Упродовж 4 секунд вдих, затримка дихання на 4 секунди, протягом 4 секунд видих і знову затримка дихання на 4 секунди. Повторювати так слід, доки не стане легше, не відчуєте себе тут і зараз.

   5-4-3-2-1

   Використовуючи цю техніку, ви, за допомогою своїх органів чуття, цілеспрямовано звертаєте увагу на деталі свого оточення. Наприклад, звуки або фактуру предмета. Для цього, наприклад, попросіть людину назвать 5 предметів, які вона може побачити; потім — 4 речі, які може відчути (відчуття одягу на тілі, сонця на шкірі, відчуття доторків до стільця, вага, структура та інші характеристики предмета, який можна покласти на долоню); 3 звуки, які вона може почути (рух транспорту, спів пташок, цокання годинника); 2 речі, які можете відчути на запах (запахи в повітрі, парфумів чи олійок); 1 смак того, що можна скуштувати (цукерка, жувальна гумка, вода).

   Контрольоване ковтання.

   Якщо є вода, попросіть людину зробити вдих, потім видих і зробити ковток води. І так повторити 21 раз, або поки людина не заспокоїться.