Як світова спільнота відмежовується від терористичної рф в ООН

Ірина Мудра
заступниця міністра юстиції

     Сучасна система міжнародної безпеки склалася після Другої світової війни і відображає стан справ, який існував на момент 1945 року з невеликими поправками надалі. 

   Навіщо створювали ООН? Ліга Націй, яка існувала раніше, не змогла запобігти такому масштабному та нелюдському конфлікту, а тому світу потрібна була нова система безпеки. 

Хто створював ООН? Країни-переможниці у Другій світовій, у тому числі УРСР і СРСР, незаконним правонаступником якого в Радбезі стала рф.

   Як реагувала ООН на вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року? 2 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції засудила дії росії та назвала їх агресією проти України. 

   Також Рада Безпеки ООН розглянула резолюцію щодо притягнення росії до відповідальності за її агресію проти України. Авторами документа виступили США та Албанія. Загалом підписи під резолюцією поставили 50 держав-членів ООН. Але, росія застосувала право вето, заблокувавши ухвалення документа. "За" тоді проголосувало 11 країн, три країни – Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати – утрималися. У результаті ООН заплющила очі на повне порушення міжнародного права та власного Статуту. Продовжилися засідання Радбезу, але вони ніяк не впливали на припинення розв'язаної рф війни.

   Терористи рф поцілили ракетою у житлову багатоповерхівку в Умані, 28 квітня 2023 р.

  Проте робота делегації України в ООН не припинялася ні на хвилину. МЗС забезпечило включення постійного пункту щодо України до порядку денного Ради Безпеки ООН, що надало можливість Раді розглядати за необхідності будь-які питання, пов'язані з миром та безпекою в  Україні. Після вторгнення росії в Україну Рада безпеки ООН провела 30 засідань, присвячених обговоренню наслідків російської агресії проти України, з них два за участю президента України.

   14 листопада 2022 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про притягнення росії до відповідальності за порушення нею міжнародного права через вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсацій Україні за збитки, завдані російськими агресорами. 

   Фіксуємо результати голосування: документ підтримали 94 країни, 73 утрималися, 14 виступили проти. Серед тих, хто голосував проти резолюції: рф, білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка, КНДР, Ефіопія, Нікарагуа та Багами. І, так, тоді країни проголосували за "зелене світло" та старт Міжнародного компенсаційного механізму для України. Щоб відбулося це голосування, були задіяні не лише зовнішньополітичні відомства, а й міністерства юстиції, фінансів, економіки, судові органи, а також податкові служби величезної кількості країн. Фіксуємо тих, хто проголосував проти – їх 14.

   Дивимося далі. А саме стежимо, як змінювалися політичні уподобання країн, що голосують на Генасамблеї.

    23 лютого 2023 року Генеральна Асамблея ООН проголосувала за проєкт резолюції, яка закликає до пошуку справедливого та міцного миру для України. 

   За резолюцію проголосувала 141 країна, зокрема Сербія та Угорщина, які неодноразово висловлювалися у проросійському ключі, сім країн проголосували проти, 32 – утрималися. Проти резолюції, окрім росії, проголосували білорусь, КНДР, Сирія, Еритрея, Малі та Нікарагуа. Серед тих, хто утримався – Вірменія, Казахстан, Таджикистан, Китай, Іран та Індія. У тексті резолюції міститься заклик до росії негайно та без умов вивести всі війська з території України. Ця резолюція – важливий крок щодо забезпечення безпеки в країні та важливий акт підтримки територіальної цілісності України. Але дивимося на результати голосування. Отже, якщо порівнювати з голосуванням у листопаді, кількість країн, які підтримують Росію, скоротилася майже вдвічі, їх залишилося 7, включаючи росію.

26 квітня 2023 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про співпрацю з Радою Європи разом із згадкою про агресію росії. Резолюцію підтримали 122 голоси. 

   рф хотіла, щоб із документа прибрали згадку про розв'язану росією війну проти України, проте безуспішно. Проти резолюції проголосували рф, білорусь, Нікарагуа, Сирія та КНДР. 

   Що цікаво в останньому голосуванні: Китай проголосував за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, незважаючи на жорсткі формулювання щодо росії у зв'язку з її вторгненням в Україну. Раніше представники Китаю, як правило, утримувалися під час голосування за проекти подібних резолюцій. Крім Китаю "за" проголосувала й низка інших країн, які вважаються дружніми росії, у тому числі Казахстан і Вірменія, а також Індія та Бразилія! Представники КНР голосування не прокоментували. Таким чином, маємо поки що стійкий пул друзів москви, що повторюється з голосування в голосування, але вже в стислому складі: білорусь, Нікарагуа, Сирія та КНДР. Стабільна п'ятірка, якщо вважати ще росію, яка сама проти себе голосувати не буде.

   Звичайно, ухвалені Генасамблеєю ООН резолюції не мають обов'язкової сили відповідно до міжнародного права. Проте впливають, а іноді й формують світовий політичний устрій.

   Якщо простежити за тим, як розвивалися події з ухваленням резолюції щодо Компенсаційного механізму в Генасамблеї з початку осені (довго, важко, тоді підтримка була з боку 94 країн) і порівняти з розвитком ухвалення більшістю країн факту розв'язаної росією війни в Україні (122 голоси "за"), то приходимо до висновку, що позитивний прогрес неминучий і навіть такі затяті гіганти, як Китай, можуть рухатися у бік усвідомлення де добро, а де зло. Звичайно, на все потрібен час, але він якраз працює на Україну. Нам хотілося б прискорити події, але так не буває.

   "УП".

Пул затятих прибічників Росії в ООН поступово зменшується і настане час, що на табло в Генасамблеї залишиться лише один голос проти, і він належатиме тому, що залишиться від Росії або з'явиться "zero" навпроти слова "проти".

Звичайно, РФ давно потрібно виключити з Ради безпеки зі зрозумілих причин і незаконне її там перебування – це тільки виправлення історичної помилки. Але доки світова спільнота в особі ООН не приймає радикальних рішень щодо Росії за розв'язану війну, може еволюційний прогрес свідомості країн-спільників Росії спрацює, і вони почнуть відвертатися від країни-агресора, ризикуючи потрапити під правосуддя, яке однозначно відбудеться.