«Як вести переговори з рф та за яких умов вона скаже «путінкапут» - Володимир Огризко

 — Заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала таку тезу: «Ми бачимо деякі ознаки готовності росії до серйозних переговорів». А ви це помітили? росія, можливо, готова поступитися своїми вимогами?

— Я маю багатолітній досвід переговорів з росією і з так званими російськими переговорниками. Скажу відверто: легше домовитися з марсіанами, ніж з росіянами.

Якщо ти маєш справу з адекватними партнерами по переговорах, які хочуть досягти компромісу, то це можливо. Це цивілізовані люди, з якими можна знаходити компроміси. З росією, яка є диким полем, ордою, знаходити компроміси надзвичайно важко. Вони можливі лише тоді, коли ти говориш з позиції сили. Все інше буде перетворюватися в ультиматуми з того боку і нав’язування їхньої позиції.

Не думаю, що за ті роки, які минули, щось в російській позиції змінилося. Вона лише погіршилася. Бачимо, що відбувається.

Пані Шерман щось нове побачила, можливо. Хоча мені це більше нагадує цинізм, ніж те, що є насправді. Американці дуже добре поінформовані про те, що говорить росія щодо України: вона не бачить нас, як країну, як народ.

На жаль, і наші американські друзі граються в деякі цинічні речі. Але що ж зробиш? Така у них певна тактика.

— Ви можете пояснити природу цієї тактики? Мені доводилося чути, що якби Сполучені Штати і Захід загалом дуже хотіли, то вони би точно знайшли метод, як поквитатися з диктатором путіним. А ця гра в довгу може мати на меті якісь інші цілі. Що ви про це думаєте?

— Ще задовго до початку цієї другої, широкомасштабної агресії, ми американцям ставили пряме запитання: «Чому ви не хочете ввести санкції завчасно?». Дискусія точилася не один день і тиждень. Що ми чули? «Ні-ні, вони ще ж не напали, як же ми можемо це робити?».

Мені здається, що тактика і стратегія полягає в тому, щоб максимально сильно послабити росію, можливо, аж до того, щоб вона в теперішніх кордонах припинила своє існування. Якщо це так, ми мусимо терпіти. Це означає, що ми будемо робити свій внесок в цю прекрасну справу. Якщо це лише для того, щоб послабити росію, але нашим коштом, то це цинізм. Вважаю, що так працювати відповідальні політики не мають морального права.

— Мені теж говорили, що метою Заходу є розбити, максимально послабити росію, а не допомогти Україні. Або ж зробити так, щоб здебільшого Україна доклалася до того, щоб Росія перестала існувати в тому вигляді і з тією владою, які існують зараз.

— Задовго до початку війни я, як керівник Центру досліджень росії, публікував невелике дослідження. Спрогнозував, що росії, не враховуючи останніх подій, залишається максимум 10−15 років. Тому що вона, виходячи з тих об'єктивних процесів, які відбуваються в росії і навколо неї, прямує до свого економічного колапсу. Зараз [процес], безумовно, пришвидшено. Питання лише в тому, як довго США будуть тримати цю удавку на шиї російської економіки.

Якщо їхня мета полягає в тому, щоб в якийсь момент вона просто розвалилася, то це одна гра. Якщо для того, щоб тримати в стані «пацієнт напівживий чи напівмертвий», — це інша гра. За будь-яких обставин, безумовно, ослаблена росія — це користь і для України. Але все ж не тією ціною, яку українці зараз платять за те, щоб бути незалежними. Захід має робити інший крок. Україна має бути взята до Європейського Союзу без будь-яких умов, за особливою процедурою. Тоді Україна має отримати всі необхідні реальні гарантії безпеки від США, Великої Британії, ядерних країн, які будуть не паперовими, як Будапештський меморандум, а реальні! Україна має бути відбудована від А до Я, тому що те, що зараз ми бачимо, — це катастрофа для української економіки в прямому розумінні цього слова, які б рожеві перспективи не малювали. Ми повинні вимагати, розуміючи кінцеву мету цієї великої стратегічної гри, своє місце, свою роль, і допомогу, яку ми маємо отримати.

— За яких обставин Росія капітулює? Якщо їх залишиться лічені десятки російських солдатів і закінчаться всі ракети?

— Є два ключових фактори. Це наша здатність до спротиву, до перемоги, до того, щоб справді погнати всю цю наволоч з території України, включно з Донбасом і Кримом. І друге: коли ця економічна удавка буде стискати горло кволої російської економіки все сильніше, коли ми почуємо вже передсмертні хрипи, лише в тому випадку Росія відсунеться. Якщо один з цих елементів буде відсутній, ми будемо продовжувати чути про якісь там денацифікації і демілітаризації. Тільки комбінація двох силових факторів може призвести до бажаного для нас результату.