Редактор D1   11.09.2025

Важлива тема, яка на вустах не тільки в Україні, а і майже в цілому світі, особливо останніми рокам і в контексті повномасштабної російської агресії. Будемо говорити про вирощування агропромислової продукції на теренах України, на теренах Дніпропетровщини. Зокрема, про нові дослідження, про нові види, про селекцію, про те, що відбувається на наших полях. Як все зробити таким чином, щоб  ми не відчували ні в якому разі нестачу хлібу та інших продуктів, які прямо залежать від нашої рідної землі, від наших чорноземів.

Про це у програмі “Простір свободи” на Телеканалі D1 спілкувалися з директором Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України, Владиславом Черчелем.

Говорили про вплив війни на напрями досліджень інституту та довгострокові плани розвитку, а також виклики, які сьогодні є найбільшими для української селекції та насінництва зернових культур.

«Дуже багато є питань, які виникли, в тому числі і в зв’язку зі знищенням Каховського водосховище. Ми постійно моніторимо і грунт, кліматичні зміни. Приймаємо участь в різних робочих групах відносно того, як засмічуються грунти у зв’язку з цією трагедію. Безумовно селекція може напряму так і не зв’язана з цим, але зміни клімата вони все ж таки вимагають того, щоб ми створювали настільки посухостійкі сорти і гібриди, які могли бути адаптовані до нових умов. І враховуючи, що селекція йде саме в таких, стресових обставинах, то ми відбираємо саме ті генотипи, які більш пристосовані до них. Стосовно втрати посівних площ для культур, які на постійних місцях на полях ростуть, ми відчули це дуже сильно. Ми вже бачимо, що незважаючи на те, що темпи розвитку нашої сільськогосподарської діяльності не зменшуються, але все рівно війна вона впливає. Десь 20% площ ми не можемо засівати, ми їх не контролюємо. І ситуація складається таким чином, що зараз не засіваються поля близько до лінії фронту або дно Каховського водосховища. Плюс посуха, плюс відбуваються процеси, що розмножуються комахи, які нетипові були для нас, для України. Ми другий рік поспіль спостерігаємо посуху і невідомо, що буде далі, тому що на сьогоднішній день вологи в грунті немає. Для того, щоб відновитись цьому балансу, необхідно доволі таки велика кількість вологи, щоб вона прийшла з неба. Фактично посуха 24-го року перейшла на цей рік і  волога в грунті не відновилась. Їй вистачило для того, щоб ми зібрали більш-менш такий непоганий врожай, хоча він був менше, ніж зазвичай. Але от саме для пізніх культур це соняшник і кукуруза, особливо соняшник, її не вистачило. Сонячник взагалі маленькі головки. На сьогодні збирають по статистиці 9 центрів з гектара – це дуже мало. Це щонайменше в два рази менше, чим було. Наша область збирала навіть 2 т тони в середньому. А на сьогоднішній дев’ять центнерів – це дуже мало і невідомо, що воно буде далі, бо багато посівів навіть списали, взагалі не збирали ці посіви. Ситуація важка саме у цих областях, які знаходились поруч у цим Коховським водосховищем – Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська область, частково Миколаївська», – розповів Владислав Черчель.