З помилками в завданнях: Горбатюк розповів, як обирають голову НАБУ

      Колишній розслідувач справ Майдану і військовослужбовець ЗСУ Сергій Горбатюк, який претендує на пост голови НАБУ, розповів «СтопКору» ексклюзивні деталі конкурсу

    Сергій Горбатюк – екскерівник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, який свого часу займався розслідуванням низки резонансних злочинів, скоєних під час Революції Гідності. Наразі є військовослужбовцем Збройних сил України.

Сергію, розкажіть, будь ласка, як ви наважились спробувати піти на посаду директора НАБУ?

       По-перше, НАБУ є органом досудового розслідування, а я у своїй професійній діяльності 19 років займався саме досудовим розслідуванням. Був слідчим прокуратури, потім керівником. Тобто робота НАБУ – саме та сфера, де я маю і досвід, і фах, і вміння, і розуміння того, як досягати результату.

По-друге, НАБУ має набагато більше повноважень – гарантії законодавства, захист від незаконного звільнення, фінансування, що дозволяє цьому органу бути більш результативним і не бути залежним від влади. Саме цього я прагнув на посаді начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, коли розслідував злочини, вчинені під час Майдану. Тобто не просто розслідування, а зміна тієї правоохоронної системи, яка за часів Януковича перетворилась на злочинну.

Порядок конкурсу відбору та призначення директора НАБУ визначений законом України.

      Там записано, що для обрання директора НАБУ створюється конкурсна комісія, яка включає трьох представників, обраних Кабміном, які мають бути фахові, повинні мати досвід боротьби з корупцією – тобто бути кращими з кращих. Це – перша частина. А також представники міжнародних організацій, які також мають досвід боротьби з корупцією чи роботи в правоохоронних органах.

        Ця комісія організовує проведення конкурсу. Проводяться тестування на знання законодавства, так зване тестування загальних здібностей, практичне завдання, співбесіда, визначення якостей. За результатами цих тестувань комісія відбирає трьох учасників, яких подає на затвердження Кабміну. І вже уряд обирає одного переможця, якого призначає директором НАБУ.

Донедавна повноваження призначення були у Президента, але після рішення Конституційного суду остаточно призначає голову НАБУ саме Кабмін.

       У якій формі відбувається тестування під час війни? Онлайн чи оффлайн? Чи присутня чесність під час відбору?

Досвід показує, що держава все ж намагається впливати на конкурси з обрання голів антикорупційних відомств, таких як НАБУ чи САП. Відома історія з обранням керівника САП, якого багато місяців не могли призначити.

      Тут виникла схожа ситуація. Комісія мала почати діяти ще у березні 2022 року. Звичайно, це співпало за часом з початком війни, тому початок роботи відклали. Але в подальшому, коли органи влади почали повертатись у Київ і загрози окупації міста вже не було, процес усе ж дещо гальмувався. З березня до жовтня тривала пауза, а журналісти й громадські активісти говорили, що є ознаки намагань відтягнути конкурс.

     Але все ж комісія зібралась. Все ж до її складу затвердили представників міжнародних організацій з Литви, Словенії, США. І трьох представників української сторони. Хоча, звичайно ж, щодо них є певні сумніви. Але – створили.

     Здавалося б, законодавство прописане таким чином, що коли є рівність голосів "3 на 3", то перевагу мають саме міжнародні члени. Саме для гарантування прозорості їх і призначали. І, в принципі, у мене були сподівання, що конкурс буде об’єктивним та неупередженим.

     Проте не так склалося, як гадалося. Чому?

Перше, що впадає в очі: комісія голосує за те, щоб після першого туру (тестування на знання законодавства та оцінювання загальних здібностей) далі пройшли лише 20 осіб. Хоча ці тести не мають жодного стосунку до професійних якостей та доброчесності. Але комісія встановлює дискримінаційний бар’єр, не передбачений законодавством. Далі пройдуть ті, хто вміє вправно тиснути на кнопки, решта буде відсіяна.

      Ба більше, коли оприлюднили ці тести на знання законодавства, я почав їх вивчати й побачив у них купу помилок (щонайменше 8 – у ході підготовки до тестування, і пізніше – ще 6).

По-перше, є явно застарілі питання – зокрема, про вже неіснуючу Державну пенітенціарну службу. Вочевидь, тести складалися ще до 2018 року. Як наслідок – абсолютно необ’єктивна оцінка учасників.

По-друге, саме цей пул питань використовується під час конкурсів на заміщення вакантних посад у НАБУ. Тобто представники так званої "середньої ланки" НАБУ, детективи, керівники знають ці питання "від і до". І вони просто автоматично клацають на "правильні" відповіді.

      Перед тестуванням я написав заяву на ім’я комісії з проханням не включати помилкові питання, внести зміни. І ніхто, крім мене, не подав такої скарги. Тобто учасники конкурсу бачать завдання з очевидними помилками – і мовчать. Чому? Або вони не знають законодавства, що сумнівно, або вони заздалегідь знають на яку кнопку натиснути, аби отримати бали.

     Так, розумію: війна, поспіх. Але комісія мою скаргу фактично проігнорувала: не вказуйте, що нам робити, йдіть і здавайте тести. Іду, здаю і під час тестування виявляю два питання, в яких відсутні правильні відповіді. Але найгірше, що ввечері відбувається засідання комісії, і вони затверджують результати цих тестувань. І це вже викликало в мене сумніви, що може мати місце якась маніпуляція.

      Конкурс проходив у готелі "Інтерконтиненталь", вірно? Але це ж – найдорожчий готель Києва.

Під час війни обирати для проведення конкурсу на фактично найвищу посаду органу, що бореться з корупцією, один з найдорожчих приватних готелів в Україні – доволі сумнівне рішення. Тим більше у воєнний час.

      Якщо за оренду приміщення сплачують державні гроші – це великі кошти, які краще було б направити на допомогу армії чи постраждалим від війни. Якщо ж залу надали в якості "благодійної допомоги" – це ще гірше, бо вже на початку відбору директора НАБУ певна організація надає конкурсній комісії преференції без жодних на те підстав. У будь-якому випадку перебування там комісії навряд чи є етичним.

       І винесу на загал те, про що майже ніхто не чув: за матеріалами розслідування нами були отримані дані, що в одного з загиблих на Великій Житомирській під час Майдану був здійснений постріл саме з вікна "Інтерконтиненталю". І цей злочин залишився нерозкритим, тому що допомоги з ідентифікацією снайперів з боку готелю надано не було.

     Та найгірше – те, що комісія не реагує на скарги, не вносить зміни до своїх сумнівних рішень, не визнає помилок. Це лише викликає додаткові підозри у "нечесній грі".

    Нагадаємо, співробітники НАБУ та САП викрили та припинили діяльність організованого злочинного угрупування з розкрадання бюджетних коштів. До складу злочинної групи входив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

      "СтопКор".