Заводы, работающие на Mercedes, Porsche и Audi. Что Украина производит для мирового автопрома

Audi, BMW, Mercedes, Lamborghini, Porsche – відомі автомобільні бренди, заводи яких розташовані далеко за межами України.

Навіть у Росії, яка начебто повинна відчувати гнів міжнародних інвесторів, є десятки заводів, з конвеєра яких сходять іномарки брендів Mercedes, Toyota, Nissan, Ford та інших світових лідерів автопрому. Зрештою, для автовиробників це великий ринок, і статус Росії як агресора їх не бентежить.

Проте і в Україні є чимало потужностей міжнародних виробників, які працюють на світовий автопром. В іномарках відомих автобрендів, на яких пересуваються українці, є чимало запчастин, зроблених на українських заводах.

Близькість до кордону з ЄС, дешева робоча сила та достатня кількість сировини роблять Україну привабливою для партнерів європейських автогігантів.

В Україні виготовляють дрібні деталі майже для всіх європейських автомобілів, у тому числі для преміальних марок. Переважно йдеться про деталі, які потребують великого обсягу ручної роботи, наприклад, укладання кабельних мереж чи пошив автосидінь.

За даними Ernst & Young, в Україні працюють 22 світові та регіональні виробники в галузі деталей для авто. На цих підприємствах створено близько 60 тис робочих місць, а загальна кількість інвестицій у секторі становить 400-800 млн євро.

Місце виробництва – Західна Україна

Основна частина іноземних компаній-виробників автокомпонентів сконцентрована у Західній Україні. Такий вибір регіону пояснюється насамперед логістичною близькістю до кінцевих споживачів.

"Україна була і є цікавою для виробництва автодеталей. В Україні розвинена інфраструктура, є вільні виробничі майданчики та індустріальні парки, доступна та конкурентна кваліфікована робоча сила, конкурентний рівень операційних витрат", – пояснює виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач.

Найбільш популярна Львівська область. Логіка проста: за день продукцію з Львівщини можна доставити автотранспортом в будь-яку країну Європи. Крім того, місцева влада максимально сприяє таким інвестиціям.

"Під час пошуку локації для виробництва компанії зважають на доступність сировини, енергетичних ресурсів, робочої сили та близькість до ринку споживання. Перші три фактори доступні компаніям у всій Україні, четвертий – лише на Львівщині.

Продукт, вироблений у Львівській області, потрапляє на ринок будь-якої європейської країни, крім Іспанії та Португалії, за один трак-день", – каже колишній керівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис.

За його словами, 20-25 років тому великі європейські компанії при виборі місця для будівництва заводів віддавали перевагу майданчикам у Польщі, Словаччині, Румунії, Угорщині та Чехії. Зараз вони обирають Україну.

За останні п'ять років в Україні відкрилося кілька великих заводів, які виготовляють кабельні збірки для європейського автопрому. Для більшості їх власників це вже другі чи навіть треті заводи в Україні.

Кабельна Мекка

Близько половини заводів виробляють кабельні мережі.

У 2013 році на український ринок вийшла японська компанія Fujikura, що спеціалізується на виготовленні кабельної продукції для автомобілів німецького концерну Volkswagen Group, у тому числі для Porsche та MAN.

ДЖЕРЕЛО: "ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ"

За три роки Fujikura відкрила два заводи неподалік Львова, на яких працює близько 2 тис людей.

Пізніше в компанії заявляли про намір відкрити ще два заводи – на Вінниччині та в Черкасах – на 1,5 тис робочих місць кожен. Через два роки компанія відкрила філію заводу в Немирові (Вінницька область), де працевлаштувала 800 людей.

Німецька компанія LEONI працює в Україні з 2003 року. Вона виготовляє кабельні мережі для Opel, Porsche, Volkswagen, Audi, Lamborghini та MAN. Донедавна в Україні працював лише один їхній завод – у Стрию Львівської області.

У 2017 році німецька компанія збудувала другий завод у Коломиї на Івано-Франківщині. Там працює близько 1,5 тис людей, і завод розширюється. До карантину на підприємстві заявляли, що кількість працівників до кінця 2021 року зросте до 3,5 тис.

ДЖЕРЕЛО: LEONI

Як зазначається у звіті компанії за 2020 рік, на обох заводах LEONI в кінці 2020 року працювало понад 5,9 тис робітників. Це майже на пів тисячі менше, ніж у докарантинний 2019 рік.

У 2017 році в Бродах на Львівщині збудувала завод для виробництва кабельної продукції компанія "Електроконтакт Україна", яка є підрозділом німецької фірми Elektrokontakt GmbH. Остання належить відомому французькому концерну Nexans.

Це третій і найбільший завод компанії в Україні, де працюють 2,5 тис робітників. Завод виготовляє кабельні мережі для BMW, Opel, Audi, Mercedes та Porsche. Аналогічні заводи працюють у Перемишлянах та Золочеві.

Броди, завод "Електроконтакт Україна"

ДЖЕРЕЛО: "ЕЛЕКТРОКОНТАКТ УКРАЇНА"

Підприємство в кризовий 2020 рік показало навіть кращі фінансові результати, ніж у 2019 році. Як зазначено у звіті, чистий прибуток заводів становив майже 32 млн грн, тоді як у 2019 році – трохи більше 24 млн грн.

Ще один виробник електрокабельної продукції для автомобілів – Sebn – повільно просувається на схід. В Україні німецько-японська машинобудівна компанія відкрила свій перший завод у 2006 році на Тернопільщині.

Через сім років Sebn вирішив настільки збільшити свою присутність в Україні, що протягом року відкрив ще два заводи. Перший – у Чорткові на Тернопільщині, другий – у Чернівцях.

Три роки тому четвертий український завод група відкрила в Хмельницькому.

У Луцьку розташований завод, власником якого є німецька компанія зі 120-річною історією Kromberg & Schubert. Під його дахом виготовляють електричні бортові кабельні системи для автомобілів BMW, Audi, Mercedes та Volkswagen.

Виробництво в Луцьку запустили 15 років тому, працевлаштувавши 5,5 тис волинян. Цифра може здатися невеликою, але це 2% населення обласного центру та понад 10% штату працівників Kromberg & Schubert у 35 країнах.

У 2016 році компанія відкрила ще один завод, цього разу в Житомирі, де працевлаштувала 2 тис осіб.

Але це не все

Хоча кабельна продукція є наймасовішою в галузі виробництва автодеталей в Україні, асортимент продукції значно ширший.

У 2017 році на Львівщині відкрили спільне підприємство двох великих компаній – Bader та Aunde, що займаються пошиттям чохлів для сидінь Audi, Mercedes та ВMW, у тому числі преміального сегменту – Mercedes-Benz S-класу та Maybach.

Цікаво, що серед клієнтів компанії є навіть американська Tesla.

Фірма Bader GmbH виготовляє шкіряні оббивки сидінь, підлокітників, керма, дверей, панелей приладів, важелів перемикання передач. Aunde спеціалізується на чохлах для сидінь з тканини.

Це третій завод компанії Bader на Львівщині з 2006 року та перший – для Aunde в Україні. Загалом на заводах Bader в області працюють близько 3 тис людей. На спільному підприємстві "Бадер-Аунде Україна" працевлаштували 800 осіб.

З 2003 року на Львівщині, у Новому Роздолі, працює компанія ODW-Elektrik, яка виробляє кабелі для автомобілів Volkswagen, BMW, Porsche, Volvo, Opel, магнітні котушки, електромеханічні конструкції для автомобілів та мотоінструментів.

В Україні також є компанії, які отримують замовлення невеликих партій дрібної продукції для відомих брендів автомобілів. Так, мукачівський завод "Точприлад" випускає динаміки, якими обладнані автомобілі Land Rover та BMW.

Філія німецької компанії Bosch збирає та ремонтує в Краковці на Львівщині стартери, які встановлюють на автомобілі багатьох світових виробників.

У Переяславі-Хмельницькому на Київщині працює завод німецької компанії Kostal, що спеціалізується на випуску автомобільної електроніки. Тут виготовляють кермові колонки, перемикачі, контактні системи для Ford, DAG, Audi, VW, Renault, Lamborghini, BMW, SEAT та Skoda.

Що отримують українці

Рівень заробітку на заводах доволі великий, якщо порівнювати з тим, скільки працівники отримували раніше.

"На початку 2016 року більшість підприємств платили працівникам менше 100 євро. В оголошеннях про пошук роботи зазначали суму 2 800 гривень і ще, можливо, трохи доплачували в конверті.

Наприкінці року ми говорили, що зарплата працівників має бути не менше 200 євро. У 2017 році ми говорили вже про 300 євро, а у 2018 році – про 400 євро", – розповідає Матис.

За його словами, з приходом іноземних інвесторів місцевий бізнес отримав більше можливостей для розвитку.

"Хтось продав їм меблі, хтось змонтував системи зберігання продукції на складах, хтось возить працівників на роботу, годує, лікує. У 2018 році в Львівській області міряли мультиплікатор Кейнса. Він показав, що одне робоче місце на виробництві створює 1,8 робочого місця в суміжних галузях. Крім того, це суттєво піднімає рівень оплати праці", – каже Матис.

До прикладу, Новий Розділ на Львівщині ризикував перетворитися на депресивне містечко після занепаду державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка". Це найбільше підприємство у 30-тисячному містечку.

Однак у 2003 році тут побудували завод німецької компанії ODW-Elektrik, де працевлаштували 500 людей. Зараз на підприємстві працює понад 1 300 робітників.

За словами генерального директора ODW-Elektrik Міхаеля Трауда, середня зарплата працівників на заводі становить майже 14 тис грн. За останні п'ять років вона зросла на понад 7 тис грн.

Конкуренція створює умови для зростання зарплат у регіоні. Особливо зважаючи на соціальний пакет, який пропонують робітникам іноземні інвестори (розвезення на роботу і додому, безкоштовні або пільгові обіди, стажування за кордоном).

Інвестиційний потенціал – до мільярда доларів на рік

Пандемія суттєво вплинула на доходи компаній, насамперед – через спад автомобільного виробництва в Європі.

Наприклад, прибуток львівських заводів компанії Fujikura у 2020 році скоротився з майже 30 млн грн до майже 10 млн грн. Четвертий завод Fujikura, який планували відкрити в Черкасах, не відкрили.

Чистий прибуток компанії LEONI за 2020 рік становив 37 млн грн, тоді як у 2019 році компанія заробила майже 280 млн грн.

Однак деякі компанії збільшили дохід. Як зазначається у звіті компанії "Електроконтакт Україна" за 2020 рік, чистий прибуток підприємства становив майже 32 млн грн. Порівняно з 2019 роком доходи зросли майже на 8 млн грн.

Компанія "Бадер Україна" теж активно розвивається. Як зазначено у фінансовому звіті за 2020 рік, її чистий прибуток перевищив 88 млн грн. Це майже вдвічі більше, ніж за 2019 рік, коли компанія заробила 47 млн грн.

Відновлення світового автопрому Україні на руку. Цівкач каже, що ситуація з коронавірусом посилила позиції України на світовому ринку деталей для авто через зручну локацію.

Пандемія негативно вплинула на глобальні ланцюги постачання. Більшість компаній, які завозили компоненти з Азії, хочуть розмістити виробництва ближче до ринку Європи.

Світовий дефіцит мікрочипів у розпалі: як зростуть ціни на техніку та авто

"За підрахунками UkraineInvest, завдяки релокації Україна може залучати від 550 мільйонів до 1 мільярда доларів на рік. Галузь виробництва автокомплектуючих може бути однією зі складових виробничої релокації", – каже Цівкач.

Для виробництва автомобіля потрібно кілька тисяч компонентів. Штраф за зупинку конвеєра може коштувати 50 тис євро за хвилину. Щоб уникнути таких покарань, більшість компаній подовжують термін доставки.

"Як повідомляли деякі виробники першого рівня, час доставки від постачальників компонентів другого рівня збільшився з 15-20 днів до 200-300 днів.

Україна розташована поблизу більшості європейських виробників OEM (Original equipment manufacturer, оригінальні виробники обладнання), завдяки чому логістичні витрати мінімальні. Тому Україна є ідеальним місцем для релокації більшості компаній з Азії", – підкреслює Цівкач.

До відкриття виробництв готуються кілька фірм. Ірландська глобальна технологічна компанія APTIV оголосила про запуск четвертого українського заводу з виробництва електрокабельної продукції для автомобілів у Черкасах до кінця 2021 року.

"Aptiv Service – один з найпотужніших світових виробників сервісів та електрокабельного обладнання для великих автобрендів: Audi, Mercedes-Benz, Fiat, Škoda Auto. Зараз триває активна підготовка персоналу.

Першими працівниками стануть 300 фахівців, а за півтора року штат зросте до 3-3,5 тис осіб", – каже керівник офісу Національної інвестиційної ради при президентові Ольга Магалецька.

Зазвичай нові потужності відкривають компанії, які мають досвід роботи в Україні.

ЕY разом з UkraineInvest, Національною інвестиційною радою та Міністерством закордонних справ провели онлайн-зустріч з провідними світовими компаніями в галузі виробництва автодеталей.

За словами Цівкача, UkraineInvest спілкується з вісьмома компаніями, які цікавляться можливістю розміщення виробництва в Україні. Крім України, вони розглядають інші держави, тому інформація про назви цих компаній не розголошується.

Що Україна може запропонувати великим інвесторам

Крім зручної логістики, ресурсів та дешевої порівняно з країнами ЄС робочої сили, Україна може пропонувати інвесторам державну підтримку інвестицій та податкові пільги.

Мова йде про закон "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні", ухвалений у лютому 2021 року, та про податковий режим для ІТ-галузі "Дія сіті", ухвалений у першому читанні.

ІТ-індустрію переведуть на спецрежим: що в новій версії "Дія City" та як це може змінити ринок

"Виробництво автомобільної електроніки потребує залучення девелоперів та спеціалістів високого класу.

Режим "Дія сіті" буде вигідний насамперед для розробників, дизайнерів та інженерів автомобільної галузі з точки зору податкового навантаження, адже він дозволяє платити лише 6,5% податків", – зазначає Магалецька.

Зацікавлення в створенні в Україні центрів для висококваліфікованих працівників автомобільної індустрії є. За словами Матиса, перед початком карантину три автовиробники хотіли відкрити у Львові науково-дослідницькі підприємства.

"Їм дуже сподобалося, що у Львові є технічний університет, де деякі технічні дисципліни викладають англійською мовою. Дві компанії – Draexlmaier (постачальник автомобілів. – ЕП) та BMTS Technology (розробник та виробник турбокомпресорів для вихлопних газів. – ЕП) – заявляли про це публічно", – каже Матис.

Інша перевага для великих інвесторів – закон про підтримку інвестицій. Виробництво автодеталей підпаде під дію закону, якщо розмір інвестиції перевищить 20 млн євро. У цьому разі держава може надати підтримку до 30% від такої інвестиції.

До пандемії однією з проблем для великих заводів в Україні була трудова міграція за кордон. Особливо актуальним питання було для західних областей. Про це не раз говорив гендиректор ODW-Elektrik Міхаель Трауд.

Зараз, за його словами, проблем з персоналом немає, тож це гарний час для розширення виробництва. Особливо зважаючи на те, що після кризи автогіганти збільшуватимуть випуск машин.