«Жахливо, що ми з ними в одному човні»

За матеріалами інтернет-видань 09.10.2023 335

Ціна бруківок , стадіонів , тенісних кортів , ремонтів судів , прокуратур , адміністрацій …

—————

ВОНИ НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ПЕРЕМАГАТИ У ЦІЙ ВІЙНІ.

Це вже зрозуміло.

Вони просто хочуть, як вампіри, випити останню кров з країни, яка вже майже впала, обезкровлена.

«Витік» - кажуть про пораненого з херовим турнікетом.

Ось так витікає і країна. Ми з вами.

Вони плюють всім нам в очі.

Вони розуміють, що всі ми для них не несемо ніякої загрози.

Вони купують автозаки на всяк випадок, але за 1,5 місяця вони остаточно зрозуміли, що населення країни готове жерти ось все це і мовчати.

Ми або встанемо зараз дійсно як в останній раз, або треба визнати що ми програли.

І що ціною цього програшу може бути життя наших дітей.

До всіх, хто має зараз працювати і рятувати країну - а вони знімають серіали та просто здають нас ворогу.

Кличте своїх. Прокиньтесь вже..

На 2 млрд на серіали можно купити 4 млн (!!!) турнікетів.

Чи тисячи мінометів або автівок, чи десятки тисяч дронів.

Але здається вони потрібні тільки нам.

Коли ворог дійде до наших воріт (а він дійде з таким ставленням до війни) - буде вже запізно.

І всі ці потвори будуть шукати шлях як збігти.

Вони будуть готові віддати останне, щоб хтось захистив їхні нікчемні дупи. Але буде запізно.

Жахливо, що ми з ними в одному човні.

Ми намагаємося щось змінити, але наших зусиль замало.

І знов будуть на вокзалі світлини як з дитячого фільму про війну - тисячі жінок з дітьми по головах один одного намагаються потрапити у вагони і сплять на полу по декілька діб, аби врятувати своє життя.

Я би сказала, що місць на кладовищі вистачить на всіх.

Але в Бучі нікого не ховали.

Нас всіх скинуть в одну яму, якщо ми не змінимо ставлення держави до війни зараз.

Бо зараз вже дійсно ситуація - або ми їх, або вони нас..

Ці слова написані засновницею благодійного фонду «Корпорації монстрів» Katherine Nozhevnikova. Фонду, який допоміг арміі і українцям за ці півтора роки більше, ніж на 360 млн грн.

Наразі це відповідає і моїм відчуттям ситуаціі , яку бачу в Київі та інших обласних центрах після півторарічного служіння на прифронтовому стабпункті . Знимок теж мій

, якщо не заблокують…