Зі святом, сівачі розумного, доброго, вічного!

Григорій Давиденко 01.10.2022 310

На зображенні може бути: 4 людини, квітка та у приміщенні

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити,

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії - Учитель.

Завтрашньої благодатної недільної днини Україна відзначає День Учителя. Важко переоцінити роль справжнього педагога. Бо він, за висновком відомого мислителя і хірурга Миколи Амосова, не лише і не стільки джерело інформації, скільки духовна опора дитини, її реальний ідеал. Уперше з часів відовлення Незалежності українські вчителі зустрічають професійне свято зі смутком в очах. Вихована ними Українська Нація виборює сьогодні у жорстокій війні своє право вільно жити на власній землі, не оглядаючись на канчук осатанілого "мишебрата". І цей найголовніший, бойовий екзамен вихованці своїх Учителів, мужні воїни Збройних Сил України, складають на "відмінно".

Урочисті, багатолюдні вшанування вчителів, за участі дітей і батьків, поки що неможливі з огляду загроз воєнного часу. Вчора голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук зустрівся із групою педагогів Січеславщини (на фото), подякував їм за нелегку, натхненну працю, а потім розповів про зустріч на власній сторінц:і

- Життя повинне продовжуватися, як би нас не намагався залякати ворог.

Привітав педагогів Дніпропетровщини з прийдешнім Днем працівників освіти.

В мене троє дітей, донька у 8 класі, син – першачок. Тож я добре розумію і бачу, як складно зараз не лише малечі, але й вчителям. Педагоги самі кажуть: бракує живого спілкування з дітьми. Хочуть повернутися до затишних класів й продовжувати свою роботу, як і раніше. Без страху, в безпеці, в мирній Україні. Переживають, втім тримаються гідно.

Як батько я щиро вдячний всім освітянам. Адже діти – наше майбутнє. І саме педагоги дають не тільки знання, не тільки навчають – вони допомагають формувати світогляд наших дітей і кожну особистість окремо, формують майбутнє нації. Навіть зараз, в таких важких умовах, наші вчителі – креативні, уважні, терплячі. Найкращі.

Кожен з них сказав мені одні й ті самі слова: віримо і покладаємося на ЗСУ. Чекаємо на Перемогу.

Ми всі віримо і чекаємо.

Обов‘язково ще відсвяткуємо. Спочатку нашу Перемогу, а потім всі свята, які вкрали в нас нелюди-окупанти.

Учасниця заходу, директор Слобожанського ліцею Лариса Невесела наголосила: "Дякуємо Миколі Васильовичу за тепле і душевне спілкування, підтримку і повагу до освітян!