Значних структурних зрушень у структурі посівних площ України не буде

За словами генерального директора Української аграрної конфедерації (УАК) Павла Коваля, нині економіка стала дуже залежною від логістики. Яку культуру швидше, простіше і в потрібні кон'юнктурні піки вдається вивозити, на ту аграрій буде орієнтуватися.

"Зараз в Україні на внутрішньому ринку ми експортуємо пшениці десь на 25-30% менше порівняно з минулим роком. Спостерігається тенденція до зменшення. На перше грудня було 35% відставання від минулого року, а валовий збір був плюс-мінус однаковий цього року і минулого. Тобто ми відстаємо по тоннажу, і це тисне на ціни всередині країни", - розповів Коваль. 

Аграрії, в яких є складські приміщення притримують своє збіжжя, очікуючи кращих цін, але війна робить це ризикованим - ракети вже неодноразово вражали склади. 

Логістика, фрахт і страховка дорожчають, ціни всередині країни падають, рух товарів звужується, експорт відстає, тому напередодні весняної кампанії складається складна ситуація, зауважив Коваль.

Проте, на його думку, значних структурних зрушень у структурі посівних площ все рівно не буде. 

Ціни на зернову групу - ячмінь, пшеницю - зараз стоять і досить на низькому рівні, і немає експортного руху в Чорноморському регіоні, плюс росія демпінгує ціни в цьому регіоні.

Тобто складаються дуже несприятливі умови, а ще зростає логістика, фрахт, страховки і переміщення по території України. Це відбувається через нестачу персоналу та транспорту. Все це працює проти фермера. Особливо це важко для мікро, малого і середнього виробника, який має обмежені склади й вибір культур, зазначив Коваль. 

"Все це негативно може впливати на економічну ефективність нашого поточного 2026/2027 маркетингового року", - сказав Коваль. 

В Україні посіяно майже 6 млн гектарів озимих культур, й навіть при кризі з мінеральними добривами, врожай пшениці складе близько 20 млн тонн. У випадку, якщо близько 8-10 мільйонів тонн буде харчової, це забезпечить десь на 2,5-3 роки запас продовольчої пшениці. Тобто на продовольчу безпеку поки що всі ці негативні фактори не впливають, заявив Коваль. 

Проте, за його словами, це впливає на економічну стабільність і на відтворюваність економічних систем. Тобто аграрних підприємств - малих, середніх, агрохолдингів вертикально інтегрованих, трейдерів, постачальників сировини, комплектуючих і матеріальних ресурсів для виробництва носіння, засобів  захисту. 

"Я думаю що, як ми раніше і прогнозували, десь 22-22,5 мільйони гектарів земель будуть засіяні різними культурами, включаючи озимі, які вже посіяні", - підсумував Коваль. 

У 2025 році загальна посівна площа в Україні залишилась на рівні попереднього року, склавши понад 23 млн га.