Звернення Михайла Ткача до президента України з приводу тиску на журналістів

  Власне розслідування журналістів Bihus.info показало причетність до прослуховування співробітників Служби безпеки України

   Пресреліз СБУ стосовно "протидії організованій наркозлочинності" після публікації матеріалу Bihus.infо свідчить про те, що звільнених співробітників, які незаконно стежили за журналістами, виводять з-під кримінальної відповідальності. І виведуть.

   Щоб коли резонанс і увага спаде, тихцем довести самим собі, що все було "в межах і в спосіб". Бо ж справу, як ми пам'ятаємо, одразу взялась розслідувати СБУ, цілком і одразу усвідомлюючи, що злочин вчиняла... теж СБУ.

   Це така умова для того, щоб ті співробітники вдавали, що робили "свою роботу", а не допомагали комусь нагорі використовувати владу у своїх (а не суспільних) інтересах. Захищали національну державність, а не зачищали тих, хто насправді захищає і допомагає захищати національну державність.

Останнім часом точиться багато дискусій щодо того, що перемогти велику росію малою росією буде неможливо. Як бачимо, зараз дискусії не без підстав.

   Бо саме росія зацікавлена в тому, щоб тут у нас співробітники спецслужб витрачали час і насправді обмежені людські, технічні та фінансові ресурси для боротьби зі "своїми", а не з ворогами.

   Багато хто усвідомлює, що саме журналісти, за браком інших інституцій, важелів та противаг, захищають країну зсередини від внутрішнього ворога. Ворога, якому стане сили, щоб ми програли спочатку зсередини, а вже потім на полі бою. Оскільки програти на полі бою одразу, незважаючи на всі докладені зсередини зусилля, не вдалося.

   І те, що зараз переслідують саме журналістів – тому підтвердження. Це свідчить як мінімум про те, що притаманне росії бажання створити комфортне середовище для правлячої верхівки без конструктивної критики та незалежних журналістів існує. 

Чи існує таке бажання у самої правлячої верхівки? Буде видно з її, верхівки, реакції.

   Бо звільнення виконавця (а не його арешт) до публікації матеріалу – крок на випередження, а не реакція. Крок для захисту самих себе від суспільного обурення, а не журналістів – від силовиків. Бо ті, хто давали накази згори вниз, і досі нагорі. А це означає, що будуть ще накази.

   Пане Президенте, на минулій пресконференції ви закликали мене, щоб я вам допомагав. Насправді я лише цим і займаюсь.

   Пане Президенте, якщо ви не відправите у відставку того або тих, хто давав накази – він або вони згодом можуть своїми діями відправити вас.

Бо це не редакція журналістів Bihus.infо нашкодила державі й вам особисто тим, що опублікувала цей матеріал. А ті, хто вчинив ті злочини, про які розповіла редакція журналістів у цьому матеріалі. І я не про Василя Малюка.

   Нещодавно мав розмову щодо останніх одразу декількох (від початку року) пострілів собі ж у ногу людей, які, очевидно, пов'язані з владою. Ударів по людях, які зацікавлені в тому, щоб влада і країна ставали сильнішими. Ударів, які роблять і зробили владу і країну слабшими.

   Розмова звелась до простих і зрозумілих висновків. Якщо суспільство вірить, що влада захищає інтереси суспільства – суспільство підтримуватиме і захищатиме владу в будь-якій ситуації і що б не сталось. А якщо ні – то ні.

І будь-який департамент жодної служби, будь-який навіть найсистемніший куратор виявиться безсилим, коли і якщо суспільство отримає достатню кількість аргументів для того, щоб не довіряти.

   Я проти того, щоб суспільство втрачало довіру до влади, бо це запорука нашого існування.

   Я за те, щоб ми і надалі пліч-о-пліч ї**шили р*сн* та внутрішнього ворога. Разом.

   Честь співробітникам Служби, які вже два роки щодня роблять неможливе у справі захисту нашої держави від загарбників. У справі захисту інтересів нашої держави.

   Ганьба тим, хто вважає, що Служба – це кнопки в їхніх телефонах. Хто не розуміє роль і призначення саме тут і саме зараз Служби безпеки України. Роль і призначення журналістів. І свою.

  Михайло Ткач, журналіст УП, сторінка ФБ.