Нещодавно, а саме 24 червня 2026 року в рамках Дня поля «АГРО Львів» 2026 Всеукраїнський Конгрес Фермерів за підтримки міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps, провів семінар-тренінг «Доступ аграріїв до фінансування: чому можливостей багато, а результатів менше, ніж могло б бути». Із ключовою доповіддю виступила засновниця та керівниця MARONA GLOBAL ADVISORY (MGA) Марія Чорна.
Експертка розібрала сім поширених міфів, які заважають українським фермерам залучати фінансування, і пояснила, чому головна перешкода для аграріїв не відсутність грошей, а недостатня готовність бізнесу працювати з наявними інструментами підтримки.
Міф перший: грошей для аграріїв немає
Сьогодні для аграріїв доступно понад 50 фінансових інструментів. Держава надає кредити до 1 млн грн під 0% на 5 років через Фонд підтримки фермерства. Скористатися ними можуть як новостворені господарства до трьох років, так і діючі та сімейні фермерські господарства.
Кошти можна спрямувати на техніку та обладнання, насіння, засоби захисту рослин, пальне, будівництво та реконструкцію приміщень, сади, ягідництво, зрошення та органічну сертифікацію. Подати документи треба до липня 2026 року.
Також діє грант на переробку до 8 млн грн із компенсацією 70–80% вартості обладнання для харчопереробних підприємств, деревообробки та переробки сільськогосподарської продукції. У регіонах, де залучаються кошти на відновлення пошкоджених виробництв, сума може сягати 16 млн грн.
Серед міжнародних партнерів, які фінансують аграрний сектор України, Марія Чорна назвала Mercy Corps, ЄБРР, Світовий банк, уряди Канади та Нідерландів, ООН та низку інших організацій. Банки також активно працюють з аграріями: більшість із них мають програми кредитування за ставкою 5–7–9%, лізинг сільгосптехніки та кредити на обігові кошти, землю, реконструкцію нерухомості та сонячні електростанції.
«Парадоксальним є те, що частина цих коштів щороку залишається невикористаною, тому що аграрії не готові їх залучати для свого бізнесу», — зазначила Марія Чорна.
Міф другий: гранти дають лише «своїм»
Більшість господарств навіть не пробують подати заявку, вірячи, що все вже «поділено наперед». Але міжнародні донори оцінюють реалістичність бюджету, склад команди та очікуваний результат. Експертка підкреслює, що виграє не той, хто має якісь знайомства, а той, хто якісно підготував проєкт.
«Грант — це не подарунок», — наголосила Марія Чорна. Це повноцінний проєкт, який потребує правильно оформленої заявки, обґрунтування бюджету, сформованої команди та якісної звітності.
Міф третій: банки не хочуть кредитувати аграріїв
Банки активно працюють в агросекторі, але оцінюють бізнес інакше, ніж сам фермер. Фермер бачить поле, врожай і техніку. Банк бачить ризики: зміну погодно-кліматичних умов, здатність повернути кредит, фінансову звітність і систему управління підприємством.
«В більшості випадків причина відмови — це просто нездатність переконливо показати фінансову спроможність господарства. А аграрний сектор в Україні зазвичай високорентабельний, але це треба правильно та грамотно показати у фінансовій звітності», — пояснила Марія Чорна.
У межах програми ВКФ та Mercy Corps фермер може отримати компенсацію до 30 000 грн на підготовку документів для банків і лізингових компаній, сплативши лише 25% від вартості послуги.
Міф четвертий: успішному господарству гроші дадуть автоматично
Навіть успішний виробник може мати проблеми із залученням фінансування, якщо система управління не дозволяє належно представити пакет документів. Банки хочуть бачити не лише поточні результати, а й те, де буде господарство через 3 роки: які культури вирощуватимуться, які ризики існуватимуть і чи будуть повернуті інвестиції.
«Можна бути переконливим і прекрасним виробником і мати проблему із залученням фінансування», — зауважила експертка.
Фінансовий план має бути прозорим і чітко прорахованим.
Міф п’ятий: автоматизація потрібна лише агрохолдингам
Дрібний фермер часто вважає, що автоматизація потрібна лише великим. Але коли він іде по кошти, бачить реальність: банк або інвестор хоче цифри тут і зараз. Аграрій, який приходить на переговори без цифрових даних і пропонує просто продиктувати показники на словах, ризикує не бути сприйнятим серйозно жодним фінансовим партнером.
«Автоматизація на сьогодні — це не про модні програми, це про довіру бізнесу з боку фінансових партнерів», — підкреслила вона.
CRM-системи, управлінська аналітика, цифровий облік земельного банку, GPS-моніторинг техніки, штучний інтелект у бізнес-процесах — все це доступно кожному фермеру, а витрати на впровадження компенсуються у межах програми ВКФ.
Міф шостий: малим фермерам нічого не світить
Насправді малі та сімейні господарства, а також кооперативи мають перевагу у більшості грантових програм.
«Малий фермер може бути більш цікавим для донора, ніж велике підприємство, але за умови, якщо він має якісну ідею розвитку», — зазначила Марія Чорна.
Міжнародні проєкти орієнтовані саме на цей сегмент, але мільярди гривень донорської допомоги щороку залишаються невикористаними, бо фермери не знають, як правильно подати заявку.
Міф сьомий: консалтинг потрібен лише великим компаніям
«Власник господарства фізично не може бути одночасно і агрономом, і бухгалтером, і фінансистом, і юристом, і проєктним менеджером», — наголосила експертка.
Консалтинг є інструментом, а не додатковими витратами, і допомагає отримати значно більше можливостей для бізнесу.
У межах програми ВКФ та Mercy Corps фермер може отримати компенсацію 75% вартості консалтингових послуг. Зокрема консультація з індивідуальних питань компенсується до 6 000 грн, бухгалтерський і податковий супровід до 15 000 грн на місяць, розробка договорів до 3 000 грн, підготовка грантової заявки до 30 000 грн, супровід судових справ із податковою до 33 750 грн. Перша консультація надається безкоштовно.
Міф восьмий: страхування — це зайві витрати
Більшість аграріїв сприймають страхування як нав’язану банком умову при отриманні кредиту, а не як реальний захист бізнесу. Але коли настає страховий випадок, кожен переконується: це одна з найкращих інвестицій у майбутнє господарства.
Сьогодні ризики для аграріїв подвоїлися. До кліматичних змін, які вже призводять до втрат врожаю в регіонах, що раніше не потерпали від надзвичайних подій, додалися військові ризики: пошкодження майна, загибель посівів, порушення логістики. В таких умовах страхування перестає бути витратою і стає елементом фінансової безпеки господарства.
«Застрахований позичальник — це вже безпечний клієнт для багатьох структур», — підкреслила Марія Чорна. Для банку застрахований бізнес виглядає значно надійнішим позичальником, а отже має більше шансів отримати кредит або грант.
Держава також підтримує страхування аграріїв, компенсуючи вартість страхового платежу. Наразі програма діє для озимих культур, проте експерти наголошують на доцільності розширення переліку і на ярі культури, оскільки ризики зростають щороку.
Головний капітал аграрія — не земля, а управління
« Головний капітал вже є не земля, а управління», — заявила Марія Чорна.
Вона навела показовий приклад: фермер із 100 га землі вирощує часник на 10 га, будує склади з холодильними установками, планує лінію переробки і вихід на міжнародні ринки. Він замовив стратегію розвитку бізнесу на 3 роки, де чітко прописав кожен етап, і отримав фінансування на реалізацію цього плану. Не 1000 і не 10 000 га, проте глибоке бачення наперед і якісна система управління дали результат.
«Можливостей для аграріїв сьогодні, напевне, більше, ніж коли-небудь. Але виграють ті, хто вміє планувати, аналізувати свій бізнес, автоматизує його, вміє працювати з цифрами і залучає експертів», — підсумувала Марія Чорна.
Як скористатися програмою
Звернутися до Всеукраїнського конгресу фермерів можна за телефоном +38 (073) 444 65 75, на сайті farmers.org.ua, або Facebook