Посібник-застереження для пильності і обережності: як працюють нові схеми шахраїів і як від них захиститися?

Мабуть, кожен користувач месенджерів хоча б раз стикався з фішинговими розсилками, спамом або персональними шахрайськими повідомленнями на кшталт "Виплати від ООН", "Проголосуйте в конкурсі" чи "Легкий заробіток в інтернеті". Здавалося б, найпростіше рішення – заблокувати акаунт, із якого надходять такі повідомлення. Однак на практиці не всі користувачі вдаються до такого кроку, а дехто й зовсім стає жертвою дедалі витонченіших шахрайських схем. Статистика підтверджує, що минулого року від цього постраждали гаманці громадян на суму приблизно у півтора мільярди гривень. Сьогодення відрізняється лише тим, що креатив скамерів тільки зростає. Шахраї постійно вигадують нові способи обману, вдосконалюють свої методи й знаходять підхід навіть до обережних користувачів, які, здавалося б, знають основні правила цифрової безпеки.

"Межа" дослідила, як працюють шахрайські схеми в найпопулярніших месенджерах України: Telegram, WhatsApp, Viber і Signal. Щоб розібратися в механізмах таких афер, ми поспілкувалися з експертами з кібербезпеки, штучного інтелекту та Data Science. Крім того, отримали коментарі від команди одного з месенджерів, щоб з'ясувати, як сама платформа оцінює проблему та протидіє їй.

Форм багато, структура одна: психологія, а не технології

Резонною і все ж помилковою є думка, ніби від шахрайства і зламу акаунту можна захиститися, якщо користуватися правильними сервісами. Насправді ж, високі рівні шифрування, протоколів безпеки та цифрової гігієни самого месенджеру аж ніяк не нададуть вам гарантії захисту від цієї проблеми. Ба більше, від скаму в повідомленнях не рятують навіть сервіси із репутацією "найбільш безпечного" і "еталонного" месенджеру у сфері конфіденційності, яким вважають Signal. Наприклад, про це свідчить ситуація з розсилкою фейкових повідомлень нібито від "служби підтримки Signal": шахраї намагалися замаскуватися під неї з метою отримання доступу до акаунту користувача.

Річ у тім, що бодай якою б високотехнологічною не здавалася скам-операція, остання, визначна дія завжди залишається за користувачем. Саме він "спускає курок", який віддає всі дані зацікавленому злодію. Для успіху скаму не потрібно мати складні технологічні прилади або команду хакерів: достатньо лише надавити на деякі емоційні тригери людини. Подібні методи використовувалися аферистами ще задовго до винайдення будь-яких засобів зв'язку – і вони працюють досі.

Махінації злодіїв можуть отримувати різні іпостасі, але в сутності залишатися тим самим. За думкою експертів, це те, що має назву "соціальна інженерія" або, іншими словами, "психологічна атака". Люди потрапляють на гачок здебільшого саме через тимчасову ментальну слабкість, якою користуються зловмисники через різні методи впливу. За словами Костянтина Корсуна, експерта з кібербезпеки, будь-який скам у месенджерах на 90% складається з експлуатації психологічних вразливостей людей. Натомість лише 10% складають саме використання інформаційних технологій.

"Принцип залишається той самий, стабільний дуже багато років – змусити жертву зробити якісь дії, вигідні зловмисникам: натиснути лінк, ввести код, перейти на сайт, щось завантажити й так далі. Але змінними є якраз таки приводи, наживка, на яку клюне рибка", – зазначає експерт. "Я вважаю, що це все ще психологія. Онлайн-шахрайство – це все-таки шахрайство, просто здійснене сучасними методами інформаційних технологій."

Таким чином, технічний складник грає не першочергову роль в успішності афери. Звісно, технічний бік питання існує, проте залишається за лаштунками, з погляду жертви. З боку організаторів все ще потребується підготувати сервери, посилання, легенди та сценарій того, як заманити людину в пастку. Проте вищеописане – лише грамотний каркас операції, який маскується класичним прийомом шахраїв: психологічною атакою свідомості жертви.

Соціальна інженерія скаму будується на емоційних гачках. Повідомлення скамера має провокувати швидку реакцію психіки, яка змушує не задумуючись виконувати дію, потрібну скамеру. Зазвичай це стосується миттєвих сильних емоцій, які досягаються під виглядом якоїсь гучної (іноді фейкової) новини, події, яку обговорює суспільство, пропозиції швидких грошей чи прохання надіслати гроші знайомому. Тоді активуються такі емоції, як страх, цікавість, жадібність, жаль або хтивість.

"Більшість навіть розумних людей все ще підсвідомо, глибоко в душі вірить в халяву. В таких випадках люди майже ніколи не мислять раціонально", – коментує Корсун.

На думку експерта, саме жага до швидкої наживи є найдієвішим стимулом, що керує жертвами під час маніпуляцій скамерів. Хоча цим список факторів психологічного впливу аж ніяк не обмежується.

Найпоширеніші та неочевидні шахрайські схеми

Попри велику кількість динамічно змінюваних схем, які невпинно виникають у діяльності скамерів, більшість все-таки можна поділити на дві нерівномірні категорії: індивідуальні атаки та спам.

Спам у скам-схемах – це, грубо кажучи, звичайні масові повідомлення із шахрайською основою, які надсилаються людям автоматично, без їхньої згоди. Завдяки розвитку технологій скамери навчилися майже в промислових темпах розсилати фішингові листи різноманітного ґатунку.

"Опитування Rakuten Viber у січні 2026 року показало, що 93% українців стикалися з кібершахраями або щонайменше чули про такі випадки від оточення. Водночас кількість користувачів, які вчаться краще розумітися на кібербезпеці, зростає: від 39% у 2025 до 52% у 2026 році", – ділиться статистикою Ілля Бошняков, регіональний директор Rakuten Viber в Україні. "Зловмисники маскуються під банки, служби доставки, держсервіси, знайомих людей, а головний інструмент скаму – це гра на емоціях: поспіх, тривога, зацікавленість, співчуття, бажання допомогти."

Владислав Студенников, експерт із Data Science зробив власне статистичне дослідження, що кількісно прояснює, які саме категорії спаму найчастіше використовуються для проведення шахрайських операцій:

"Я проаналізував спам із відкритих джерел за допомогою NLP та ШІ. Найчастіше траплялися пропозиції легкого заробітку й онлайн-роботи. За ними можуть стояти виманювання передоплати чи банківських даних. Окремий напрям – пропозиція здати банківську карту в оренду."

 

 

Отже, якщо давати назву й опис кожній категорії, тоді вийде наступна класифікація найбільш частих скам-схем.

• "Легкий онлайн-заробіток"

Такими є майже будь-які пропозиції легких грошей. Часто подібними скам-схемами є фальшиві роботи, на яких треба проводити прості операції: ставити вподобайки, підписуватися в соцмережах, писати коментарі. У деяких схемах шахраї справді виплачують початкові невеликі гроші за виконані завдання з метою створення довіри до своєї організації, але надалі потребують від жертви трохи інших дій. Наприклад, зареєструватися на певних шахрайських ресурсах; ввести свої банківські дані; вкластися грошами кудись і отримати винагороду тощо. На такій схемі у 2023 році жителі Волинської та Тернопільської області втратили приблизно 1,3 мільйонів гривень.

• Фейкові інвестиції та казино

Ця категорія є своєрідним продовженням минулої. У ній використовується методика "фінансових пірамід" і "швидких інвестицій". Людині пропонують вкласти гроші в криптовалюту, стартап чи казино, а потім просто не виплачують виграні кошти. Іноді для приборкання недовіри якісь невеликі суми все ж виплачують на початку опрацювання жертви.

• "Проголосуйте в конкурсі"

Богдан Щербаков, корпоративний ШІ-тренер, засновник Madstone вважає цей тип скаму найбільш поширеним і ефективним у просторі месенджерів. Його дієвість пояснюється його простотою та відсутністю обізнаності щодо нього в жертв: нема нічого простішого і приємнішого, ніж зробити маленьку добру допомогу своєму другу або його дітям, особливо, коли ти не чув, що так скамлять людей. Принцип роботи схеми також зазвичай простий. Як каже Щербаков, здебільшого це потребує переходу за якимось посиланням, а далі кожна схема відрізняється лише нюансами свого оформлення:

"Від знайомого приходить посилання з проханням проголосувати за доньку чи внучку в конкурсі малюнків. Сайт виглядає правдоподібно: роботи учасників, логотипи партнерів, таймер "до кінця голосування 6 днів". Коли людина натискає "Проголосувати за цю роботу", їй пропонують увійти через Telegram, і відкривається сторінка, яка один в один копіює вхід у Telegram – з QR-кодом або входом за номером телефону. Але насправді людина входить не в голосування, а віддає шахраю доступ до свого акаунта. Тільки в моєму найближчому оточенні так зламали мінімум два-три акаунти, а в ширшому, впевнений, набагато більше.

Новини про такі схеми отримували розголос у соцмережах та медіа як у 2025 році, так і у 2026 роках. Утім, у просторі інтернет-спаму цих схем не стає менше.

• Фейкові виплати

Тут зловмисники намагаються підроблювати обіцянки матеріальної допомоги з боку якоїсь благодійної, державної чи міжнародної інституції. За допомогою грамотно підроблених ресурсів (наприклад, сайтів організацій, її посилань) шахраї здійснюють вплив на згадану "жагу халяви" людини, спонукаючи її необдумано залишити власні чи сімейні банківські, персональні дані для отримання "виплат". Іноді схеми покликані просто звернути увагу людини на якесь шкідливе посилання, після якого та втрачає доступ до акаунту. У будь-якому разі, ці схеми отримали нову хвилю популярності декілька місяців тому, коли українцям масово почали приходити спам-повідомлення про так звані "виплати від ООН" та "виплати від Укренерго". Нібито малися на увазі допомога для постраждалих від війни у вигляді 8800 грн і 3100 грн компенсації від "Укренерго".

Цікавим фактом є те, що за основу для схеми злочинці взяли справжні новини про виплати від ООН для внутрішньо-переміщених осіб, які дійсно відбувалися. Проте скамери користувалися тим, що люди не мають достатньо знань про те, як виглядають реальні сайти таких інституцій.

• Тривожні повідомлення від авторитетної організації або хайпові новини

Окремим видом скаму є спроби шахраїв мімікрувати під великі організації чи медіа. Наприклад, надсилають фішингові повідомлення під приводом посилання на якусь хайпову новину. В інакших обставинах вони маскуються під авторитетні організації, що стверджують про якісь тривожні події з тією ж метою: змусити жертву перейти за посиланням, залишити свої дані. Вони надсилають SMS-повідомлення від "банку" про блокування карти, заборгованість; від "пошти" – про посилку; а від "мобільного оператора" – про необхідність відправки їм секретного коду для видурювання доступу до акаунту.

"Треба постійно вигадувати нові схеми, базуючись просто на новинах", – згадує Костянтин Корсун приклад підлаштування скамерів під новини для захоплення уваги людини. "НАБУ виклали нові плівки, на плівках знаходиться хтось, кого ми всі підозрюємо, наприклад: "Дивитися ексклюзивні матеріали чи слухати аудіо з прихованих камер НАБУ". На це багато хто поведеться."

Складнішими та затратнішими є індивідуальні підходи скамерів. До них можна віднести схему "тебе зняли на відео", коли шахраї надсилають посилання на сайт з розмитою фотографією жертви (а іноді навіть без неї), аби пробудити цікавість людини та приборкати її критичне мислення. Часто це робиться зі зламаного або скопійованого акаунта близької людини чи друга жертви. До цієї категорії слід віднести й інші схеми: "друг просить у борг", "незнайома дівчина намагається познайомитися і втертися в довіру, а потім виманити гроші", "проголосуйте за мою дитину в конкурсі" тощо. Всі вони потребують активнішого вивчення профілю жертви, її особистості, друзів, матеріального становища й інтересів для створення підґрунтя успішного впливу на її рішення. Подібні способи соціальної інженерії набагато менш поширені, ніж звичайний спам.

Крім згаданих, варто описати ще той скам, з яким часто стикаються користувачі Viber. Як зазначає Ілля Бошняков, такими є дві наступні схеми:

"Схема №1 – з доставкою. Псевдопокупець пише: "Купив ваш товар. Оформіть OLX-доставку, я вже все оплатив(ла). Щоб підтвердити / отримати оплату треба натиснути лінк", після чого надсилає лінк. Далі – безліч варіантів, жоден з яких не має хорошого фіналу.

Схема №2 – з фотографією товару. Під виглядом покупця зловмисник просить: "Скиньте фото у Viber, тут незручно дивитися", таким чином дізнаючись номер телефону жертви. Далі з однієї сторони повторюють трюк про продаж, який треба підтвердити кодом, а паралельно намагаються запустити запит на зміну пароля в акаунті".

Симбіоз ШІ та скаму?

Ще однією небезпекою є поява технологій, які значно спрощують процес підготовки до махінації. Зокрема такими стають автоматизовані розсилки якісних текстових ШІ-повідомлень, швидке утворення будь-якого ШІ-сайту або навіть імітація людського голосу завдяки програмам клонування.

"Згенеровані тексти тут мало що змінили: повідомлення і так приходить від знайомого, тому якість тексту не така важлива", – каже Богдан Щербаков про вплив штучного інтелекту на розвиток шахрайства. "Але раніше фейкові сайти робили вручну, а зараз їх збирають за допомогою ШІ – сторінку з голосуванням у конкурсі явно зробили саме так. Тому зробити такий сайт тепер значно простіше.

Найнебезпечніше – клонування голосу. Минулої осені зламали акаунт моєї знайомої, і шахраї зробили копію її голосу. Від її імені розсилали голосові з проханням скинути гроші, і буквально за день друзі переказали понад $1000. Зразків голосу в зламаному акаунті вистачає – там лежать її ж старі голосові. Відрізнити шахрайство стало реально складніше: підозрілий текст люди ще помічають, а знайомий голос майже ніхто не перевіряє".

Звертаючись до інформації від Іллі Бошнякова, слід враховувати ще й таку статистику щодо ШІ-скаму:

"Згідно з дослідженням Gartner восени 2025 року, 70% організацій уже стикалися з атаками із використанням дипфейків через відео- або аудіодзвінки. Зловмисники імітують голоси або обличчя у реальному часі, щоб обійти традиційні перевірки. В Україні подібні інструменти поки що менш поширені, але шахраї вже почали їх використовувати."

Як захиститися від шахраїв і розпізнати аферу?

Всі експерти зазначають на тому, що важливо зберігати тверезість думки, критичне мислення і недовіру до повідомлень, що викликають швидкі, необдумані рішення.

"У кожної людини є два потужних інструменти захисту (але не всі їх використовують): це здоровий глузд і критичне мислення", – каже кібербезпековик Корсун. "Здоровий глузд – це, наприклад, закарбувати собі на носі, на лобі чи в мізках: халяви не існує. От взагалі не існує ніколи, в принципі її не існує. Якщо взяти собі цей імператив як основне правило, то буде набагато легше жити.

А критичне мислення – це сумніватися. І якщо якась новина або повідомлення викликає у вас бурхливу, негайну, швидку реакцію (гнів або радість, або щось іще), то це привід одразу засумніватися: а чи так це, і чи не свідомо зроблено в чиїхось інтересах? Кому від цього може бути вигідно?"

А от, що вважає корисним команда Viber:

"Що реально працює для захисту? Двофакторна автентифікація. Для додаткової безпеки облікового запису у месенджерах варто увімкнути двоетапну перевірку. У Viber для входу в акаунт з іншого пристрою або внесення змін в акаунт знадобиться підтвердження через PIN-код. Для увімкнення перейдіть у Параметри → Конфіденційність → Двоетапна перевірка.

Складні паролі. Експерти з кібербезпеки наголошують, що часта зміна пароля не настільки важлива, як його "якість" (якщо тільки ви не підозрюєте злам). Пароль має бути достатньо довгим, неочевидним (не датою народження), містити великі та малі літери поруч із символами. І, найголовніше, бути унікальним для кожного акаунту.

У Viber – паролі на чати з чутливими даними. Так, у разі потрапляння смартфона в руки зловмисників, дані залишаться в безпеці – чат неможливо буде відкрити без пароля. Для цього оберіть потрібний чат у Viber → натисніть Сховати чат → Введіть PIN-код".

Поради інших експертів стосуються радше не поведінки до скаму (профілактики від нього), а поведінки людини після нього: наприклад, коли людина все-таки потрапила в пастку фішингового посилання чи окозамилювання скамерів.

"Якщо ввели код чи відсканували QR-код, треба одразу з іншого пристрою зайти в налаштування Telegram, у розділі "Пристрої" завершити всі незнайомі сеанси та ввімкнути двоетапну перевірку (хмарний пароль)", – зазначає Богдан Щербаков.

"Паралельно попередьте контакти через інший месенджер чи соцмережі, що акаунт зламали. Якщо гроші вже переказали, повернути їх майже нереально: суми невеликі, і банки такими випадками займаються неохоче. Єдиний шанс — дзвонити в банк одразу, поки гроші не вивели. Заяву в кіберполіцію подавати треба, але швидко повернути гроші чи акаунт, з того, що я бачу, вона не допомагає. Платформи на поодинокі зломи теж реагують повільно.

Реально працюють прості речі: хмарний пароль у Telegram, правило не вводити коди входу ніде, крім самого застосунку, і звичка передзвонити людині, коли вона в месенджері просить гроші чи проголосувати. А від клонованого голосу допомагає кодове слово, про яке ви заздалегідь домовились із близькими."