Ще раз вертаємося до теми, яка не може не хвилювати: ВІДНОВИТИ КАХОВСЬКЕ МОРЕ ЧИ ЗБЕРЕГТИ САМОВІДНОВЛЕНИЙ ВЕЛИКИЙ ЛУГ - ЩО ДОЦІЛЬНІШЕ І РОЗУМНІШЕ?

Відновити Каховське водосховище та ГЕС пропонує голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук. Він вважає, що регіону потрібна водойма для промисловості та зрошення. Екологи натомість закликають зберегти Великий Луг, де після підриву греблі сформувалася нова екосистема.

Що розповідають науковці, а чи підтримують збереження Великого Лугу жителі та аграрії з Нікопольщини — читайте у матеріалі.

Голова облради Лукашук написав про те, що держава має відновити водосховище

Держава має відбудувати водосховище і Каховську ГЕС. Таку заяву зробив голова обласної ради Микола Лукашук на своїй сторінці у Facebook. За словами посадовця, без великої водойми регіон не матиме достатньо води для промисловості та зрошення. Водночас екологи ж вважають: на території Великого Лугу вже сформувалась унікальна екосистема, яку повторне затоплення знищить.

«Великий Луг чудово виглядає в історичних нарисах, козацьких баладах і грантових презентаціях. Але ми живемо не в шістнадцятому столітті, коли в степу стояло кілька хуторів і паслися дикі коні. Сьогодні це міста, заводи і агросектор, на якому тримається продовольча безпека країни. Тільки в Нікопольському та Криворізькому районах це понад мільйон жителів», — написав посадовець.

Берег Каховського водосховища, територія Великого Лугу. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Суспільне звернулося до пресслужби облради, аби отримати коментар Миколи Лукашука. Там повідомили: посадовець у відрядженні, зустрітися з журналістами не може. У публікації ж голова облради зазначив: без стабільного джерела води регіон ризикує втратити частину сільськогосподарського виробництва, робочих місць і доходів місцевих бюджетів. Пропонує вже зараз закладати відновлення водосховища у плани повоєнної відбудови.

Плавні Великого Лугу. Суспільне Дніпро

Підтримує це і Євген Євтушенко — він очолював Нікопольську адміністрацію саме в той час, коли район пережив зневоднення після руйнування Каховської ГЕС. Розповідає: водосховище виконувало одразу кілька функцій. Зокрема, зрошення полів та городів.

«Та вода, яка бралася з Каховського водосховища, подавалася на поля аграріїв — і вони вирощували врожаї. Таких земель в нашому районі було близько 27 тисяч гектарів. Наразі, після руйнування, ці землі не зрошуються. До чого це призвело? До падіння врожайності, до того, що фермерські господарства отримують менше коштів, відповідно, менше сплачують податків, і, відповідно, вони скорочують робочі місця. Всі громади, починаючи від Мирівської, Марганецької і закінчуючи Покровською сільською, займалися присадибним, таким от садівництвом, ягідництвом і вирощували городину. Це формувало доходи багатьох домогосподарств на території району», — сказав він.

Євген Євтушенко. Суспільне Дніпро

Ще одна складова — промисловість, каже Євтушенко. Бо нестача води ускладнює роботу підприємств. А це ризики для робочих місць та місцевих бюджетів. А ще — логістика: до знищення водосховище використовували і як водний транспортний шлях.

«На підприємства діє комплекс факторів — це втрата води, це постійні обстріли, це збільшує ризик релокації підприємств. Водосховище було водним логістичним шляхом. Ми втратили цей шлях. Відповідно, інші елементи інфраструктури — дороги, залізниця — отримають додаткове навантаження, і вони не здатні фізично перевозити такий же об'єм вантажів. Те, що зараз залишилося від водосховища — це русло річки Дніпро. Воно глибоке, там добра течія, але воно досить вузьке. Швидше за все, воно не дасть того обʼєму води, який потрібен нашому регіону», — каже ексочільник Нікопольскої РВА.

Поле на Нікопольщині. Суспільне Дніпро

Думка аграрія

Аграрій Володимир Євтушенко працює в сільському господарстві понад 30 років. На полях Нікопольщини вирощує різні агрокультури. Каже: після знищення росіянами греблі Каховської ГЕС врожайність впала в кілька разів. І все — через посуху.

«Ми належимо до території з кліматом, який нестабільний. Каховське водосховище — це дуже великий об'єм води. І, уявіть, минулого року дощі доходили до Апостолового і з цієї сторони — до Запоріжжя, а ми, виходить, як на острівку. Тобто, це наповнення, у хмари не було звідки брати води. На місяць повинно випасти опадів на рівні від 20 до 30 міліметрів, а ми їх не бачимо, навіть трьох міліметрів не бачимо. А рослині потрібно напитися води, якщо її немає — рослина не росте. Це практично повністю вже засуха. Це Сахара», — розповів він.

Володимир Євтушенко. Суспільне Дніпро

Крапельне зрошення, як альтернативу, аграрій відкидає. Каже: технологія може зменшити витрати, проте не створить самого ресурсу.

«Крапельне — це просто з точки зору економії вигідніше, менше води використовуємо. Але де її взяти? Нам потрібна прісна вода. Те, що є під землею на нашій території — вона непридатна для поливу», — розповів він.

Поле на Нікопольщині. Суспільне Дніпро

Що думають екологи про можливість відновлення водосховища

Нині на місці колишнього водосховища утворився Великий Луг — це історична місцевість, де, до створення Каховського моря, існували річкові плавні, пояснює еколог Вадим Манюк. Після знищення греблі тут вже відновилися луки, молоді ліси та водойми. Науковець виступає категорично проти затоплення території Великого Лугу, адже, каже, це знищить цю унікальну екосистему.

«Ця екосистема споконвіку, та, що була до затоплення водосховища, і та, що зараз формується — споконвіку була адаптована ідеально до цих умов. Коли весною приходить велика повінь, багато води, влітку ця вода залишається тут, у плавнях, і вона регулює клімат, вона продукує неймовірне біорізноманіття. Тобто екосистемні послуги, які дає цей Великий Луг, плавні відновлені — вони незрівнянно дають більше переваг, в тому числі економічних, ніж будь-яка гребля, яка все це зруйнує. Зараз річка Дніпро на великій відстані фактично дуже швидко відновила природний свій режим. Це жива річка, в якій є швидка течія. Що це означає? Дніпро дуже швидко очищується. Величезна маса води на цьому шляху від Запоріжжя до Херсона фактично повністю очищується», — каже він.

Цю територію після закінчення війни можна використовувати як природоохоронну, вважає науковий співробітник заповіднику «Дніпровсько-Орільський» Олександр Пономаренко. Каже: у регіоні, де більшість земель розорані, колишня територія водосховища може стати осередком дикої природи.

«Якщо пан Лукашук зверне увагу на структуру землекористування в наших областях, то він побачить — наприклад, в Дніпропетровській області на даний момент 78% землі — це рілля. При цьому в залишенні 22% входять площа міст, інфраструктура, лінії електропередач, все інше і так далі. Виникає питання, а коли ж ми будемо створювати природно-заповідний фонд? 200 тисяч гектарів — це шалені площі. У нас таких об'єктів природнозаповідного фонду, які були б такого розміру — просто-напросто реально немає», — сказав фахівець.

Олександр Пономаренко. Суспільне Дніпро

Еколог Вадим Манюк твердить: без водосховища регіон не втратить робочі місця. На думку фахівця, роботу можуть створювати й інші сценарії — зокрема розвиток туризму та водної інфраструктури на території Великого Лугу.

«Я впевнений, що якщо це грамотно розрахувати, то альтернативні проєкти без греблі дадуть набагато більше місць робочих. І це буде в довгостроковій перспективі місця набагато десятиріч вперед, тому що рекреація нікуди не дінеться. Людям завжди буде хотітися відпочити від цивілізації в природі, відправитися на байдарках в плавні. Це і тури в плавні, це і обслуговування, і продаж сувенірної продукції», — сказав Вадим Манюк.

Вадим Манюк. Суспільне Дніпро

Про водогін, який побудували на Нікопольщині після знищення Каховської ГЕС

Науковці кажуть: питання з безперебійним водопостачанням району треба вирішувати окремо. Зокрема, через сучасні системи забору води, економніше зрошення та менші резервуари. Водночас альтернатива вже є, розповідає керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури області Олександр Коломійцев. Після руйнування греблі уряд дозволив у прискореному режимі побудувати новий водогін, який нині забезпечує водою громади Нікопольського району.

«Цей водогін побудований на довгі роки. Воду до цих міст ми беремо від міста Запоріжжя, тобто там є насосна станція міста Запоріжжя. І ми додатково врізалися в існуючий колодязь, закачуємо воду в труби і подаємо саме в наш водогін. Нікополь, Марганець, Покров, Мирове і Томаківка — вони також отримують цю воду з водогона. Тобто ми беремо воду вище, до підриву дамби. Ми врахували у водогоні і потребу міст, і потребу промисловості. Повністю водогін задовільняє», — сказав він.

Олександр Коломійцев. Суспільне Дніпро

Що розповідають жителі однієї з громад Нікопольщини

У Томаківці на Нікопольщині, як і у багатьох населених пунктах району, після підриву росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року люди залишилися без централізованого водопостачання. Вода, за словами місцевих жителів, у селищі почала зʼявлятися лише за пів року.

Пункт видачі води в Томаківці. Суспільне Дніпро

«Технічна вода є, дякувати Богу. І такою ми забезпечені. Я до річки їздила з каністрочкою з брудної води, бо були качки і не було звідки взяти води. Була дуже катастрофічна ситуація. Зараз вистачає», — розповіла місцева жителька Наталія.

Наталія. Суспільне Дніпро

«У нас вдома колодязь і, слава Богу, дякую тим людям, які його вирили, обложили. Ми вкинули насос, мотор — і в мене проблем немає», — сказала Любов.

Любов. Суспільне Дніпро

Після катастрофи, спричиненої російськими військовими, Україна отримала два майбутніх сценарії. В одному — знову водосховище, зрошення і звична для регіону система господарювання. В іншому, за словами Вадима Манюка, Великий Луг, — екологічний феномен, який фактично сам формує тут нову екосистему.

Молодий ліс, що утворився на місці колишнього Каховського водосховища. Суспільне Дніпро

Тож рішення про Каховське водосховище, зазначає еколог, стане значно ширшим за питання відновлення однієї гідроспоруди. На думку фахівця, це буде один із прикладів того, як після закінчення війни Україна визначатиме, що саме відбудовувати — і яким має бути розвиток територій на десятиліття вперед.