Євроінтеграція змінить український агросектор. Найболючіший блок – засоби захисту рослин, які можуть зачепити до 10 млн га. Паралельно держава впроваджує стандарти благополуччя тварин і готує сектор до аудитів ЄС. Завдання уряду – розтягнути адаптацію в часі, щоб аграрії не втратили конкурентоспроможність.

Водночас війна зберігає головний ризик – експортну логістику. Україна залишиться експортно орієнтованою, а морський шлях – безальтернативним за собівартістю. У разі нових атак ставка робиться на захист портів, стійкість залізниці та диверсифікацію маршрутів.

Що робить держава для євроінтеграції українського агро та в чому перевага України на світових ринках? 

Інтерв’ю з Висоцьким скорочене та відредаговане для ясності.

Що буде найболючішим для агросектору в процесі євроінтеграції?

Найскладніша тема – засоби захисту рослин. Якщо органічне виробництво в нас уже максимально адаптоване до вимог ЄС, то у сфері пестицидів адаптація – найменша. Йдеться і про обмеження використання, і про зміну системи допуску до ринку. Дослідження показують – це може зачепити до 10 млн га з 24,5 млн га оброблюваних земель на підконтрольній території.

Наше завдання – максимально розтермінувати вплив. Повністю його уникнути не вдасться, але можемо зробити поетапність, щоб сектор не втратив конкурентоспроможність.

Чи готова Україна до стандартів ЄС щодо благополуччя тварин?

Відповідний закон у галузі тваринництва запрацює 2-го березня. Зараз головне – впровадження. Це не стільки складно, скільки масштабно – потрібно навчити людей, витримувати стандарти, пройти аудит ЄС. Ми задекларували відповідність вимогам ЄС – маємо підтвердити її на практиці. У міжнародних відносинах втратити репутацію легко, відновити – важко.

На якому етапі впровадження європейських вимог щодо використання добрив та нітратів?

У кінці березня – на початку квітня плануємо винести на обговорення законопроєкт про використання мінеральних добрив. Ціль – якомога швидше підготувати його та надіслати Європейській комісії, а не швидко ухвалити. Нітратна директива, в свою чергу, вже є в першому читанні, але поспіху з її прийняттям також немає, – навіть не всі члени ЄС її впровадили.

Якою є стратегія держави на випадок посилення атак по експортній інфраструктурі? Чи є план Б?

Ми експортно орієнтований сектор і таким залишимося. Найефективніший канал експорту – морський. Йому альтернативи з точки зору собівартості немає .

85–90% експорту в окремі місяці йде морем. Теоретично можна знизитися до 75%, але повністю замістити портову логістику неможливо .

План А, Б і С – це захист інфраструктури завдяки СОУ. Порти мають працювати. Залізниця має працювати. Є механізми реагування – зокрема перехід на теплотягу, альтернативні маршрути, розвиток дунайського напрямку. Завдання – не допустити повторення сценарію першої половини 2022 року.

Як боротися з тінізацією зернового ринку? 

Уже запроваджено багато інструментів – прослідковуваність, мінімальні експортні ціни, інші механізми контролю. Повна прослідковуваність – це питання часу. За рік-два її не побудувати. Багато компаній уже впроваджують внутрішні рішення. На нормативному рівні зроблено достатньо – далі питання імплементації.

У чому конкурентна перевага України на світовому аграрному ринку?

Наша головна перевага – люди та українська креативність і здатність створювати ефективність там, де інші не можуть. Не низька зарплата, а висока продуктивність.

Друга перевага – технології. Безпілотники, диджиталізація, точне землеробство. Якщо ЄС обмежує використання пестицидів, ми маємо компенсувати це ефективністю й технологіями, щоб не зростала собівартість.

Чи може Україна наростити додану вартість?

У нас є велика частка сировини – це потенціал. Не все можна переробити, але є можливість запускати нові сегменти після завершення війни та вступу до ЄС .

Перевага України – у можливості вертикальної інтеграції, яка ще не повністю реалізована. Багато країн уже вичерпали просторові та екологічні можливості для розширення. У нас цей резерв ще є.