«Усім нам до зими готуватися необхідно самостійно» - це заявила експертка з ядерної енергетики Ольга КОШАРНА

Ми пережили дуже тяжку і надскладну зиму. Обстріли, холод у квартирах і в душі, тривалі відключення світла - здавалося, цьому не буде кінця-краю. Кремлівський фюрер та його поплічники досі не розуміють, чому ми не тоді не вийшли на Майдан з вимогами до влади завершити війну на будь-яких умовах. А в нас ніхто і не збирався виходити… 

Мета росіян - зробити життя українців нестерпним. Тому вони цілодобово атакують наші міста і села, б’ють по будинках, лікарнях, школах, музеях, церквах, магазинах, котельних, електропідстанціях, залізниці, об’єктах газо- і водопостачання, логістиці. 

Про стан енергетичного сектору, найгірші сценарії, які на нас чекають влітку, наслідки корупційних скандалів та багато чого іншого – в ексклюзивному для today.ua інтерв’ю з кандидаткою хімічних наук, дуже авторитетною незалежною експерткою з питань ядерної енергетики та безпеки Ольгою Кошарною. Саме її у 2022 році західні ЗМІ назвали «гучним голосом України у висвітленні енергетичного шантажу Росії». Публікації з її коментарями виходили в Deutsche Welle, The WashingtonPost,  Spiegel, Spektrum, CNN та інших медіа.

«Енергетики докладають героїчних зусиль для відновлення зруйнованого»

- Пані Ольго, днями в Українському кризовому медіацентрі відбулася дискусія «Енергетична безпека України: підготовка до зими чи імітація управління», в якій ви брали участь. Цитую звіт з Facebook-сторінки Мережі захисту національних інтересів «АНТС», яка була ініціатором цього заходу: «Підготовка до зими під час війни вимірюється не кількістю штабів, нарад або презентацій. Головна проблема залишається незмінною — дефіцит генеруючих потужностей. Ми продовжуємо втрачати енергетичні об’єкти внаслідок російських атак, але досі не бачимо достатньо швидкого розвитку нової генерації, здатної компенсувати ці втрати. На цьому тлі особливо гостро звучить цифра у п’ять мільярдів доларів, які, за оцінками влади, потрібні для підготовки до наступного опалювального сезону. Якщо держава звертається до платників податків та міжнародних партнерів з такими запитами, вона має показати не лише суму, а й розрахунки, проєкти, строки реалізації та очікуваний результат. Головні питання, на які суспільство очікує відповіді: які саме потужності будуть введені до початку зими; який план розвитку децентралізованої генерації; на що конкретно підуть запитувані гроші; хто нестиме відповідальність за досягнення результату?» На жаль, є серйозний сумнів, що ми почуємо чесні відповіді. 

Основою енергосистеми України сьогодні є атомні станції. Як їх готують до опалювального сезону? 

- Спочатку скажу, що в деякі доби взимку АЕС виробляли 70-75% загального обсягу електроенергії. На підконтрольній території працюють 9 енергоблоків з загальною встановленою потужністю 7,8 гігавата. Станом на сьогодні три енергоблоки в ремонті. 

- Він плановий?

- Так. Це штатна ситуація. Раз на рік після закінчення  опалювальної кампанії обов'язково проводять по черзі планово-попереджувальні ремонти - перевірку всіх систем, вивантаження частини ядерного палива і завантаження свіжого, щоб до жовтня все було готово для проходження зими. Лише влітку 2024 року був погано складений графік ремонтів АЕС, тому тоді були жорсткі обмеження постачання електроенергії. 

Щодо поточної ситуації, наприклад енергоблок №2 Хмельницької АЕС зупинився в березні 2026 року з технічних причин, тому почали робити ремонт. Але турбіна на цьому енергоблоці не відремонтована з 2022-го. Тобто він не може працювати на повну потужність, а це 1000 мегаватів. Відповідно, не додає 120, 200, а то й 300 мегаватів. Чому? Тому що керівництво ХАЕС (з лютого 2020 року там генеральний директор Андрій Козюра) не замовило «Українським енергетичним машинам» (колишній «Турбоатом») титанові лопатки для парових турбін, які зношуються через колосальні навантаження. 

Нібито оголошували тендер, потім скасовували. Тому що «Українські енергетичні машини» не бажали брати участь в схемі «шлагбаум». А зараз ХАЕС судиться з ними. Навіть дійшло до необґрунтованих звинувачень через один вироб «Українських енергетичних машин» для 2-го блоку ХАЕС, який був поставлений у 2024 році. Персонал ХАЕС не дотримався технічних обмежень від виробника, внаслідок чого сталося пошкодження виробу. Цитую пояснення очільників ХАЕС: «Українські енергетичні машини» не мають досвіду імпортозаміщення й досвіду проєктування елементів, механізмів та машин виробництва інших виробників». Що є неправдою. «Українські енергетичні машини» неодноразово були лауреатами Державних премій в галузі науки й техніки, в тому числі й за виробництво цих  лопаток. Вони їх постачали й на Хмельницьку, і на Південноукраїнську, і на Рівненську АЕС. 

Тобто вважаю, що з боку ХАЕС це умисний саботаж. Вони назначили переоцінку «Українських енергетичних машин» як постачальника,  а «Енергоатом» створив комісію. 

Річ у тім, що турбіни на цьому енергоблоці й на енергоблоці №4 Рівненської АЕС були виготовлені в Санкт-Петербурзі. Бо коли у 2004 році, за Кучми, ці блоки добудовували, це було коштом технічного кредиту від Росії на 44 мільйони доларів з умовою, що наші купляють оці турбіни. Вони проблемні, зокрема в них з самого початку є вібрація.  

Знаю, що на ХАЕС достроково закінчили ремонт на блоці №2, але не впевнена, що це правильне рішення. Там не можуть все відремонтувати нормально. А для країни ці 120, 200 або 300 мегаватів золоті.  

Ба більше, відомо, що сталося переопромінення  ремонтного персоналу. Такого не було з початку Незалежності, щоб по шкалі INES (міжнародна шкала, яка оцінює рівень небезпеки інцидентів та аварій на ядерних установках) був перший рівень. Це відхилення від нормального режиму роботи, експлуатаційна подія, яка не становить прямої загрози ядерній безпеці, але свідчить про недоліки в системі безпеки або контролю. Хоча всі матеріали комісії, яку створили, таємні, мої джерела з ХАЕС написали про це мені. Взагалі мене турбує, що на цій станції відбувається мобінг персоналу й взагалі справжнє свавілля. 

- Але продовжуємо про підготовку до зими. До початку опалювального сезону залишилося чотири з половиною місяці. Роботи аж за край. Є обґрунтовані побоювання, що знову будемо замерзати у квартирах. 

- В нас не вистачає маневрових потужностей. Тільки тепер цим зайнялися. 

Колишній міністр енергетики Галущенко, який є фігурантом гучної кримінальної справи, умисно просовував будівництво великих блоків і одночасно постійно розповідав про децентралізацію. А це є протиріччям.

При цьому не робили нічого. Гальмували приватні інвестиції, наприклад в установки збереження енергії, які можуть працювати на ринку додаткових послуг для підтримки частоти в мережі або видачі електроенергії в пікові години споживання. 

- З 14 січня цього року міністерство очолює Шмигаль. На вашу думку, при ньому ситуація змінюється на кращу? 

- Наскільки знаю, вже 600 мегаватів газових потужностей побудовано приватними інвесторами. Бачу, що кращою стала комунікація. Вони пишуть правду, а не лише позитивні новини, як раніше. Заспокійливої теплої ванни вже немає. Я конфіденційно спілкуюсь з деякими фахівцями міністерства. Нібито рішення приймають правильні. 

Зрозуміло, що взимку знову не буде вистачати встановлених потужностей.  Восени минулого року з врахуванням АЕС було відновлено 18 гігаватів.  А я пам'ятаю часи, коли ми в опалювальний сезон споживали 25-27. Звісно, зараз є зменшення кількості населення, бо багато людей виїхали з країни, і знищення енергомістких підприємств типу заводу Ілліча. Тим не менш, якщо будуть сильні морози, то 18 гігаватів буде мало.  

В цю зиму Київ дуже потерпав через руйнування ТЕЦ. До всіх цих подій електрична потужність ТЕЦ-4 була 160 мегаватів, теплова - 1080-1228 гігакалорій/година; ТЕЦ-5 - 700 мегаватів, 1874 гігакалорій/година; ТЕЦ-6 - 500 мегаватів, 1740 гігакалорій/година. Тобто вкупі 1360 мегаватів.  

Було прийнято рішення відновлювати генераційні теплоцентралі №5 і №6. Однак я особисто не бачу сенсу в цьому, тому що 100% знову туди прилетить. Треба закупляти когенераційні установки й встановлювати їх, оскільки там є газова мережа. 

Я не брала участь у підготовці комплексного плану стійкості столиці, який Київрада ухвалила в березні. А відомий енергетичний експерт Олександр Харченко брав. Він розповів, що планують встановити 150 когенераційних установок для забезпечення резервного живлення критичної інфраструктури – водоканалу, власних потреб ТЕЦ, шкіл, лікарень і т.д. Але яка сумарна потужність цих установок, невідомо. І ще він казав, що за планом треба 1700-1900 резервних дизель-генераторів на місто.

Віталій Кличко днями звітував, що вже встановили три дизель-генераторні установки потужністю понад 15 мегаватів, які працюватимуть для безперебійного живлення об’єктів водопостачання. На ці цілі планують забезпечити близько 40 мегаватів резерву. Ще він повідомив, що завершене будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 мегаватів, а понад 100 мегаватів в роботі. Загалом цього року планують отримати близько 200 мегаватів додаткової когенераційної потужності. Однак цього для мегаполісу замало.

Енергетики докладають героїчних зусиль для відновлення зруйнованого. Але вважаю, що відновлювати, наприклад, Трипільську ТЕС сенсу немає. Торік її відновили й знову прилетіло. Гідроелектростанції відновлювати дуже тяжко. Невідомо, скільки вони зараз виробляють  електроенергії (раніше було 6%), бо немає відкритої статистики. 

Що стосується приватних інвестицій в когенераційні установки, наприклад колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький (цю посаду він обіймав з серпня 2020 року по вересень 2024 року) та власник Dragon Capital Томаш Фіала об'єдналися і заснували спільний проєкт Power One (оператор — компанія Negen energy), у рамках якого будують нові балансуючі потужності для покриття дефіциту в енергосистемі. 

Крім того, великі підприємства зрозуміли, що «порятунок потопельників справа рук самих потопельників» і зайнялися власним енергозабезпеченням. Однак невідомо скільки й чого встановлено. 

Що треба? Міністерство має стимулювати такий бізнес, щоб вони стали так званими активними споживачами й отримали ліцензію від Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Щоб ці установки не стояли, коли в об'єднаній енергосистемі достатньо генерації, а працювали на ринку додаткових послуг, тобто продавали надлишки.   

- А побутовим споживачам що порадите робити?  

- Усім нам треба готуватися до зими самостійно. Наше ОСББ, наприклад, безплатно отримало великий генератор 50 кіловатів від благодійної організації «Тепло з Польщі для Києва». За урядовою програмою «СвітлоДім» ми отримали 300 тисяч і встановили інвертор і акумулятор, і ще будемо докупати. В 2023 році самі закупили два бензинових генератори на 7 і 17 кіловатів, тому коли не було світла, в нас все ж таки працював один ліфт.

Зараз багато ОСББ користуються цими програмами від міста.  НКРЕКП пише, що зростає кількість договорів за механізмом самовиробництва електроенергії, станом на травень їх укладено 1377. Цей механізм дає змогу споживачам забезпечувати власні потреби та продавати надлишки в мережу. 

А от в жеківських будинках ситуація набагато гірша.

«Росіянам конче треба під'єднати ЗАЕС до своєї енергосистеми»

- Наступна тема – безпека АЕС. Безпосередньо по ядерних реакторах росіяни ударів не завдають, але атаки на критичні підстанції та мережі передачі електроенергії, які забезпечують життєдіяльність АЕС, створюють певні ризики через можливий блекаут станцій. Наскільки вони захищені від сучасних засобів ураження?

- Безумовно, що біля кожної АЕС є ППО. Але ви ж розумієте, що 100% збиття ніхто не може гарантувати.

В Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок (це ключовий міжнародний договір під егідою МАГАТЕ) є термін «проєктна загроза». Цей документ приймають на державному рівні на підставі інформації розвідок. В Україні його вперше прийняли у 2012 році за Януковича, тобто в мирні часи. Тоді розглядали лише тероризм, модулювали різні ситуації - скільки людей можуть брати участь в нападі на АЕС, яка в них буде зброя, чи є внутрішній порушник, тобто хтось з персоналу, чи буде підтримка з повітря (цивільним літакам було заборонено літати над АЕС). І все якимось чином розраховували.  

Проєктна загроза не переглянута, мабуть, з 2017 року. Але тоді ще йшла АТО, а зараз кардинально інша ситуація. 

Раніше розробкою проєктної загрози займалася Рада безпеки і оборони. І це було правильно. Однак в серпні 2022 року Кабінет міністрів чомусь доручив її підготовку Державній інспекції ядерного регулювання, яку очолює фігурант багатьох журналістських розслідувань одіозний Олег Коріков. Проєктна загроза – це секретний документ. Хіба може розвідка довіряти такому персонажу - поплічнику Галущенка? 

- Ваш біль - це ЗАЕС. Що відбувається з обладнанням станції після тривалого простою? Які головні технічні проблеми накопичуються через окупацію?    

- На жаль, звідти виїхали всі нормальні люди, з якими я могла спілкуватися. А звіти МАГАТЕ – це абсолютно не змістовна інформація. 

Раніше вони писали: перевірено то-то й то-то. Зараз про обладнання повна тиша. Тільки про пошкодження резервної лінії постачання електроенергії «ЗАЕС – Феросплавна №1» напругою 330 кіловольтів. За час окупації там сталося 19 блекаутів. 

А основну лінію електропередачі «Дніпровська» (750 кіловольтів) росіяни умисно пошкодили 24 березня. Це сталося на нашому боці, посеред Дніпра. Треба було терміново полагодити, а окупанти не погоджувалися на режим тиші й не надавали гарантії безпеки. 

Там постійно йдуть провокації, особливо перед засіданнями Ради керуючих МАГАТЕ. Наприклад,  наприкінці травня російська сторона звинуватила Україну в ударі дроном по будівлі машинного залу 6-го енергоблока. Однак працівникам МАГАТЕ вони жодних решток не показали. При цьому ЗСУ та Міністерство закордонних справ спростували будь-яку причетність до цього, оскільки в нас немає дронів з кумулятивною бойовою частиною такої ваги та оптоволоконним керуванням. До того ж в той момент  окупанти виставили навколо станції димовий захист.

Тому не можу нічого сказати про стан обладнання, але точно знаю, що після деокупації треба буде перевіряти абсолютно все. І скільки це потребуватиме часу, невідомо.

Росіяни можуть замінувати якісь трубопроводи. Вже заміновані шандори (спеціальні гідротехнічні затвори, які перекривають потік води) на ставку-охолоджувачу. Це підтверджено ГУР. Ще народ бачив, що з басейна-розбризгувача стирчать якісь дроти.   

Нагадаю, що там в чотирьох енергоблоках завантажено високотехнологічне американське ядерне паливо Westinghouse, а у двох - російське. Вони планують виробляти електроенергію хоча б на одному енергоблоці, навіть замовили мобільну насосну станцію, щоб встановити її на річці Конка. Зрозуміло, що почнуть працювали з реакторами, в яких завантажене російське паливо. Будемо сподіватися, що в них нічого не вийде. 

Їм конче треба під'єднати ЗАЕС до своєї енергосистеми. Вони намагалися це зробити - ЗАЕС з 23 вересня по 23 жовтня 2025 року працювала на резервних дизель-генераторах. А потім наші потрощили всі трансформаторні підстанції на новій лінії від Мелітополя (плюс будівлі «поліції» та «мерії»). І примусили таким чином відновити лінію 750 кіловатів «ЗАЕС – підстанція «Дніпровська». 

Першій заступник керівника Адміністрації російського президента Кирієнко був там у травні й знову сказав, що треба готуватися до режиму експлуатації. Але для цього треба забезпечити станцію водою. Не знаю, як вони будуть розв'язувати проблему підключення хоча б одного  енергоблока, бо на окупованих територіях, в тому числі в Криму, дефіцит електроенергії.

Усі шість реакторів ЗАЕС у квітні 2024 року повністю переведені в стан «холодного зупину». Головне -  не дати можливості вивести їх навіть на мінімально контрольовану потужність. Тому що це небезпечно через технічну деградацію обладнання.  

Що цікаво. Десь 50 російських фахівців привезли туди з різних станцій нібито у відрядження. Вони мешкали у квартирах, які залишив персонал ЗАЕС. Але нещодавно через обстріли міста, через проблеми з бензином та продуктами поїхали додому. Тобто там працювати нема кому. 

Складно сказати, що буде з ЗАЕС. А оці ідеї під час перемовин з Трампом, що можна її експлуатувати на двох, на трьох, - це були російські наративи. Ані міжнародне право, ані конвенції, ані українське законодавство не передбачають такого. 

- Окупація ЧАЕС тривала до 31 березня 2022 року. За вашими словами, росіяни завдали збитків приблизно на 135 мільйонів євро. Вкрали спектрометри, хронографи, нові пожежні машини, 1500 дозиметрів, 635 комп’ютерів, навіть високоактивні радіонуклідні зразки. Причому вкрадене обладнання не може працювати без програмного забезпечення, тобто в їхніх руках ця складна апаратура перетворилася на брухт. А 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник з фугасною бойовою частиною влучив в конфайнмент, захисну споруду над 4-м енергоблоком. У ніч на 7 червня поточного року БПЛА «Герань-2» влучив у будівлю централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу АЕС.

- Там є три сховища для відпрацьованого ядерного палива: «мокрого» типу (паливо зберігається у басейнах з водою); сучасне сухого типу, яке розраховане на 100 років безпечного зберігання (оператор  цих двох - Чорнобильська АЕС); централізоване  «сухого» типу (оператор - НАЕК «Енергоатом»). 

Перше сховище старе, тому треба оце все паливо  перевезти в друге сховище, яке було здано в експлуатацію у квітні 2021 року. Його побудувала компанія Holtec International Technologies. 

Відпрацьоване ядерне паливо потребує обліку та  контролю буквально до грама. Крім того, там ще приймають паливо, яке возять в контейнерах залізницею. Тому на території знаходиться офіс інспектора з гарантій МАГАТЕ. Так от, ця будівля теж була пошкоджена під час атаки. Відновлювати це все має «Енергатом». Гроші в нього є - чистий прибуток за підсумками 2025 року 18,7 мільярдів гривень. 

Що стосується наслідків влучання в конфайнмент, то збір  грошей від донорів на ремонт, а це 500 мільйонів євро, координує Європейський банк реконструкції та розвитку.  

Там тимчасово закрили оці діри, але для відновлення функціоналу, тобто щоб можна було прокачувати тепле повітря для запобігання утворенню конденсату всередині, треба відновлювати фільтри та мембрану. Проєктування здійснює міжнародний консорціум NOVARKA, до складу якого входять дві провідні французькі будівельні компанії — VINCI Construction Grands Projets та Bouygues Travaux Publics. Роботи з відновлення триватимуть до 2030 року. Як інженер просто не уявляю, як будуть це реалізувати. 

Але є й позитивні новини. Директор ЧАЕС Сергій Тараканов, якого призначили у вересні минулого року, організував дуже потужні заходи до 40-ї роковини трагедії, він їздить в Брюссель, спілкується з партнерами та ЗМІ, роз'ясняє їм ситуацію. 

17 квітня я була на засіданні пленуму Центрального комітету Атомпрофспілки. Там представник профспілки ЧАЕС розповів, що не вистачає грошей на заробітну плату для персоналу. При цьому відповідно до нормативних актів Кабінету міністрів її середній розмір має бути таким, як в операторів «Енергоатому». Але цього не виконували. І з пенсіями така ж історія. Так от, Тараканов вперше за багато років добився, щоб уряд збільшив бюджет на утримання станції. Відповідно це відіб’ється і на зарплатах. 

Хоча ЧАЕС у стадії зняття з експлуатації і в енергоблоках ядерного палива вже немає, тобто вони не вважаються ядерними установками, але станція все одно потребує ретельного контролю. Ми ж пам'ятаємо, як під час окупації там залишилися працівники, тому що треба було  спостерігати за ситуацією. 

- Над зоною ЧАЕС постійно літають дрони. Це дуже небезпечно.  

- Безумовно. Наприклад, в централізованому сховищі  відпрацьоване ядерне паливо зберігають в бетонних контейнерах вагою 105 тонн. Там є металева капсула для тепловидільних відпрацьованих збірок. А між капсулою і бетонною стінкою ще залито 33 кубічних метри бетону. І оце все стоїть на майданчику без даху. Адже  контейнери не проєктували на випадок попадання потужної вибухівки, розглядали лише падіння легкого літака.  

Я впевнена, що влучання дрона в конфаймент було умисною дією, як і влучання в лавру та інші місця, які не є військовими об’єктами.  

«На жаль, в Україні часто приймають рішення з запізненням на багато років»

- Тепер про світові тенденції в атомній енергетиці. Польща розвиває ядерну генерацію, у Чехії та Словаччині АЕС добудовують, в Болгарії розглядають план будівництва. А в Німеччині вже визнали, що політичне рішення про закриття АЕС було помилковим. Тобто багато країн знову повертаються до «мирного атому». Він справді переживає глобальне відродження?

- Так, це потужний рух. Акцент роблять на малих і середніх модульних реакторах. Наприклад, в Чехії чверть електроенергії виробляють дві атомні станції - Темелін (два блоки типу ВВЕР-1000) і Дуковани (чотири блоки типу ВВЕР-440). У березні минулого року чеський енергетичний холдинг ČEZ придбав близько 20% акцій компанії Rolls-Royce SMR. Мета угоди — спільна розробка та будівництво малих модульних реакторів у Чехії та по всій Європі. Це є частиною плану розгортання до трьох гігаватів потужностей з використанням британських технологій.

В Канаді вже будують реактори в провінції Онтаріо,  бо на північні території складно  доставляти дизель.  А провінція Саскачеван підписали меморандум з чехами про співробітництво у  будівництві реакторів. 

В США на стадії розгляду знаходяться кілька амбітних проєктів, зокрема будівництво демонстраційного реактора Natrium від TerraPower у Вайомінгу та проєкт Clinch River від енергетичної компанії TVA у Теннессі, які є одними з перших у черзі на отримання дозволів на зведення.

Тобто процес іде. 

-  Майбутнє за малими модульними реакторами. А що в нас з ними? 

- Річ у тім, що парламентський комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив першу редакцію закону, який має дати можливість приватним інвесторам їх будувати. Знаю, що ArcelorMittal зацікавився, ДТЕК ще у 2020 році почав вивчати локалізацію обладнання. Вони зрозуміли, що не можна нескінченно експлуатувати теплові електростанції на вугіллі. 

Я особисто зустрічалась з представником американської компанії Dobra Lithium (консорціум за участю TechMet та The Rock Holdings). Це інвестор, який виграв конкурс на розробку родовища літієвих руд. Цей представник сказав,  що вони хочуть возити не руду, а її  концентрат, але для  перероблення потрібна електроенергія. Вони теж думали, що є сенс вкласти гроші в побудову такого реактора. А НАЕК «Енергоатом», який попідписував 100500 меморандумів зі всіма, - не хоче. Його мета - зберегти свою монополію. Тому ці діячі дуже негативно виступали на засіданні цього комітету. І будуть застосовувати лобізм, щоб не прийняли цей закон.  

При цьому я впевнена, що вони нічого не побудують. Ані великих реакторів, ані маленьких. «Енергоатом» - це суттєве гальмо на шляху розвитку нашої енергетики. У держави немає коштів зараз щось будувати, а іноземні банки не нададуть кредитів під час війни, бо існують великі ризики. Тому варто долучити приватних інвесторів. Малі модульні реактори простіше і будувати, і монтувати обладнання, і захищати, і не такі великі капіталовкладення на етапі будівництва, як для великих реакторів. Плюс вони маневрові, бо краще зменшувати потужність на модулях 100 мегаватів під час перевиробництва електроенергії. 

Є українські й західні бізнесмени, які зацікавлені в такому підході. Просто дайте їм можливість працювати. 

- В одному інтерв'ю ви сказали, що «Росатом» продовжує будувати 39 реакторів по всьому світу. От просто без коментарів.  

- Так санкцій проти нього немає, тільки Україна, США, Канада і Великобританія застосовують їх проти деяких підприємств цієї корпорації. Тому росіяни ведуть активне будівництво в Індії, Китаї, Єгипті, Бангладеш, В’єтнамі, Туреччині. В Ірані зараз будують другу чергу Бушерської АЕС. 

Вони чим беруть? Наприклад, історія з АЕС Пакш-2 в Угорщині. Росія, порушуючи законодавство Європейського союзу, дала угорцям близько 10 мільярдів євро державного кредиту під малі проценти. А далі довічне постачання ядерного палива. Так само будували АЕС в Білорусі. 

- Хто зараз є світовими лідерами в атомних технологіях? 

- Річ у тім, що кожна держава, яка експлуатує АЕС (Франція, Великобританія, Канада, США) має свої технології. Вони принципово різні. 

Наприклад, Канада зараз будує малий модульний водо-водяний киплячий реактор потужністю 300 мегаватів BWRX-300, розроблений компанією General Electric спільно з японською Hitachi. На Фукусімі був такий реактор на 1000 мегаватів.   

Є традиційні легководні реактори, які використовують звичайну воду як теплоносій і сповільнювач. Є реактори четвертого покоління, які використовують альтернативні теплоносії, що дозволяє працювати за значно вищих температур та без високого тиску в контурі. Є високотемпературні з газовим охолодженням, де як теплоносій використовують гелій, а паливо випускається у вигляді мікрочастинок, стійких до плавлення. Є рідиннометалеві реактори, вони охолоджуються натрієм або свинцем. 

Тобто технологій чимало, тому не можна сказати, хто зараз прогресивніший. США, наприклад, намагаються відновити своє лідерство, їхнє міністерство енергетики докладає багато зусиль для підтримки новітніх технологій. Є цільові програми, є гранти. Все за рахунок державного бюджету.  

Я вважаю атомну енергетику дуже перспективною. Тому що це виробництво електроенергії без емісії парникових газів. 

Щодо України, зараз у нас буде такий проміжний етап, коли ще треба буде на години пікового споживання застосовувати газову генерацію. Тобто без газових електростанцій не обійтися. Так діє Польща, яка відмовляється від вугільних станцій, але яка будувала і будує станції на газі, їх підключають як резерв.  

А взагалі бачу нашу енергосистему наступним чином: основа - атомна генерація, плюс відновлювальні джерела енергії, плюс достатня кількість установок зберігання енергії, і децентралізація. Отака конфігурація.

Нам треба було з самого початку прийняти закон про відновлювальні джерела, щоб сонячні електростанції будували одночасно з установками зберігання енергії. Але в нас тоді були лобісти Клюєви. Німеччина теж погоріла на тому, що в них не було цієї прив'язки. Тому в них теж розбалансована енергосистема. 

На жаль, в Україні часто приймають рішення з запізненням на багато років. В нас викривлена система влади - фактично офісно-президентська республіка. Прем'єр-міністр не самостійна. Рада теж. Це найгірший парламент за всі часи незалежності. Пам'ятаю, який був сильний попередній комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. А зараз у його голови Геруса рило в пуху, бо у 2019 році Рада з подачі комітету дозволила імпорт електроенергії з Білорусі та Росії. Зміни до закону «Про ринок електроенергії» були прийняті шахрайським шляхом. Мені депутати розповідали, що не розуміли, за що голосували: «Там було написано - у прикінцевих положеннях статті такої-то скасувати абзац такий-то. А що за абзац?» А це була заборона імпортувати електроенергію від держав, які не є членами Європейського енергетичного товариства.  

- Що на нас чекає влітку? Зрозуміло, що існує багато факторів, що удари по енергетиці терористи не припинять. Але який найгірший сценарій ви прогнозуєте? 

- Не виключаю графіки, коли буде спека. Тому що кондиціонування потрібно не тільки для квартир, а й для підприємств. Особливо тих, які виготовляють ракети та дрони. Там має бути певний температурний режим.  

Щодо відключень побутових споживачів, деякі експерти вважають, що буде до чотирьох черг. На мою думку, до двох. Все залежатиме від навколишньої температури.

Зараз оці магістральні підстанції «Укренерго» 330 і 750 кіловатів більш-менш захищені бетонними спорудами, які витримують не тільки удари шахедів, а навіть крилатих  ракет. А ще торік проблема була з трансформаторними підстанціями обленерго 110 кіловатів і менше, наприклад в Одесі.  Вони не були захищені, оскільки в тарифах, за якими вони працюють, тоді не було витрат на захист. Такі споруди мішками з піском не захистиш. І росіяни же тактику змінили - тепер в одне місце летять по 20-30 штук шахедів.