Ледачкуваті «слуги народу» провалили «План Качки - Кос» вступу до ЄС

Тут і далі – інфографіка консорціуму "Членство Check"

Цей результат – далекий від нормального. А тривале збереження такої динаміки означатиме повний провал плану. Про це сумно писати, але такою є реальність. Наразі є лише 2 пункти плану з 10, за якими Україна досягла хоча б 20% виконання, тобто рівня на кшталт "законопроєкт зареєстрований" – це п.п. 6 та 8. Причому за останнім навіть ця оцінка є дещо натягнутою. Адже законопроєкт щодо декларацій про доброчесність суддів не враховує пряму вимогу "плану Качки-Кос" – він не поширюється на суддів Верховного суду.

   З пунктом 6 (призначення членів Конституційного суду та Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку) – простіше, бо це той елемент плану, де жодних реформ ухвалювати не треба, Україна просто має виконати те, про що зобов’язалася.

   Натомість аж чотири пункти плану є явними аутсайдерами. Два з них демонструють провал реформи прокуратури, про який ЄК та експерти казали ще торік (див. статтю "Прокуратура проти Європи"). Та попри ці попередження, Київ наразі не дає жодних сигналів про те, що він почув європейських партнерів. Лишається додати, що за європейським підходом прокуратура є частиною інфраструктури правосуддя, тому "прокурорські" вимоги увійшли до цього плану. Отже, за п. 3 (перегляд процедури відбору і звільнення прокурора) Україна має категорично низьку оцінку – 0 балів та позначку "прогрес виконання відсутній". За п. 4 (вимога поновити відбір прокурорів для призначення і переведення на вагомі посади) формально є хоча б якісь дії та дискусії, тож тут Україна має 0,5 балів з 10. Причому ця реформа має особливу вагу, адже йдеться про відновлення "антикор-реформи" 22 липня 2025 року, коли ВР проголосувала, а президент відразу підписав закон про відкат антикорупційних змін та про авторитарні зміни у роботі прокуратури. І якщо "антикор" зрештою довелося відновити, то про прокуратуру влада "забула" і досі не демонструє наміру вирішувати проблему.

   Ще два пункти з украй низькими оцінками по 5% балів – це п. 2 (інструмент судових експертиз для НАБУ) та п. 10 (розвиток систем внутрішнього антикорупційного контролю). Годі й говорити, що ці елементи є лакмусовим папірцем для партнерів – але Київ не має помітного прогресу в їх виконанні.

   Ще три елементи можна було б назвати "середнячками" за результатом, адже там зараз є 10% балів – тобто навіть трохи більше за середню оцінку. Але чи можна називати "середнячком" ту сферу, де немає відчутних результатів? Адже 10% – це рівень, коли є лише принципові ідеї щодо того, як виконувати пункт плану, або заяви топів, але немає навіть офіційних проєктів рішення.

   Таким є, наприклад, п. 1 про комплексну зміну Кримінального процесуального кодексу. Тут є заяви (наприклад, віцепрем’єра Качки) про намір Києва виконати цей пункт і ніби є перші драфти законопроєкту, але документ не передали навіть на голосування уряду.

Таким є п. 5 про реформу Державного бюро розслідувань. Заяви про її необхідність є, а документів – немає.

Та сама історія – з п. 7 про залучення міжнародників до відбору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Окрема історія – із затвердженням Антикорупційної стратегії та плану її виконання. Це – не реформа як така, це просто стратегічний огляд ситуації. Але й ці дії на початковому етапі.

                        Що з цим робити?

   Насамкінець варто ще раз нагадати, що "план Качки-Кос" існує не сам по собі, а є зосередженням найбільш пріоритетних вимог ЄС до України у рамках вступного процесу. Усі його елементи мають бути виконані як для відновлення довіри ЄС, так і для виконання вступних "бенчмарків", тобто критеріїв, за якими оцінюється готовність до вступу. А це означає, що і за ними прогрес близький до нульового. Центр "Нова Європа" публікує також детальні висновки консорціуму за кожним із пунктів, з описом зв'язку між цим планом і бенчмарками. 

Тож ситуація, яка склалася – украй тривожна. І гальмування з виконанням плану вже має наслідки для відносин з ЄС.

Так, у Києві можуть зауважити, що парламент нині не дуже функціональний. Але це пояснення не працює.

По-перше, для ЄС принципово неважливо, хто саме гальмує втілення змін. Або Україна виконує свої зобов’язання, або ні. Адже до ЄС вступає не Верховна Рада, уряд тощо, а уся держава.

По-друге, не усюди йдеться про гальмування саме парламенту, часто немає навіть проєктів законів.

   По-третє, наратив про "непрацюючий парламент" взагалі є дуже небезпечним. Бо якщо парламент неспроможний ухвалювати закон, то як можна говорити про рух до вступу в ЄС? Адже на цьому шляху треба ухвалювати сотні законів. І якщо Україна на це не здатна, то про який вступ може йтися?

   Тому Україна – від уряду до парламенту та президента – повинна нарешті зробити все, щоб довести ЄС свою спроможність проводити фундаментальні реформи і відновити цю роботу. Прогрес за "планом Качки-Кос" дає ідеальний інструмент для цього.

Автор: Сергій Сидоренко

Автори дослідження – коаліція "Членство Check"