Цитата дня

Фото з відкритих джерел

Тільки й видно було, що руку,
а за нею не розпізнати імені,
ані змісту очей, ані жодного звуку.
Тільки широка долоня, ширша за світ.
Гойдати колиску, місити тісто, пестить тиху кульбабу.
...За небом – небо, за обрієм – обрій,
а внизу – джерела,
ось тут – рука лягає на землю: насіння,
ось тут – це оселя, криниця, нива,
тут
утверджую себе рукою..
...О руко, будь проклята!
Бо ти наділа залізні наперстки і пустила вогонь,
зашморг пустила гуляти по світу
і кинула камінь в простерту долоню.
Трухне колиска, гіркне тісто,
але назустріч встає долоня
і ловить стріли...

                   Павло Мовчан, український поет, політик з Київщини