Учасники молочного ринку називають ситуацію з цінами на молоко-сировину панічною та порівняною з істерикою. За даними експертів, жовтнева річна інфляція ринку сирого молока становитиме 35%-40%. Як повідомляють у Спілці молочних підприємств України, виробники очікували пікові ціни за літр молока-сировини восени на рівні 17-18 грн з ПДВ, але зараз його вартість злетіла до 25 грн з ПДВ.  biz.censor.net розбирався, що штовхає ціни на молоко нагору та що може допомогти стабілізувати ситуацію, пише agronews.uа

Причин для зростання цін на молочну сировину немало. Основним імпульсом називають дефіцит сировини – середня завантаженість переробних підприємств становить близько 60%. До того ж спостерігається стабільний попит на експорт української молочної продукції, а також необхідність забезпечувати внутрішній попит.

Дефіцит сировини відчувається гостро. Його поглибила війна через втрату ферм та знищення поголів’я худоби. Також не надавала перспектив літня спека та відключення електроенергії. Водночас, як зазначають учасники ринку, відчутно випадає молоко від населення, яке не можна купувати для експорту та роботи з національним ритейлом через його низьку якість та неможливість відстежування процесу виробництва.

Тож, наявність дефіциту сировини сприяє неконтрольованому ціноутворенню, яке базується не на ринкових умовах, а на істериці.

За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств Арсена Дідура, для врегулювання ситуації необхідний діалог між виробниками та переробниками, а також допомога держави.

“Умови, які ми маємо – дефіцит сировини, цінові гойдалки (вартість молоко-сировини вже перевищила рівень країн Балтії) – вимагають втручання та стабілізації ситуації. Якщо не знайти рішення, це все може призвести до банкрутства переробних підприємств та як наслідок вимушеного скорочення поголів’я худоби.

Необхідно терміново провести круглий стіл між виробниками молока та переробними підприємствами, щоб зрозуміти, як ми спільно бачимо нашу галузь, віднайти спільні шляхи на умовах win-win. Після того, як буде напрацьовано розуміння від бізнесу, варто зустрічатися з профільним аграрним міністерством. Воно зі свого боку має ініціювати спільне бачення виходу з цієї ситуації, створити сприятливі умови для розвитку як малих сімейних ферм, так і для середніх і великих промислових виробників”, – наголошує він.

Виконавчий директор СМПУ підкреслює, що українська молочна галузь перебуває у важкому стані і потребує антикризової програми. Наразі головна мета – розв’язати проблему з дефіцитом виробництва молока та забезпечити стале збільшення поголів’я корів. Також потрібно реформувати виробників молока – населення – у малі сімейні ферми або виробничні молочно-заготівельні кооперативи.

Раніше під час зустрічі з молочними підприємствами міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголошував, що в процесі інтеграції в ЄС для України відкриваються великі можливості щодо фінансування молочної галузі. Але Єврокомісія буде зосереджувати підтримку українського агросектору на невеликих господарствах.

“Ми маємо не загубити ферми з кількістю корів 500+. Водночас ресурс Євросоюзу слід використати, щоб отримати від дрібного та середнього фермера вищу якість молока. Молокозаводи не беруть молоко у малих фермерів, бо воно неналежної якості. Думаю, слід подумати над тим, щоб використати досвід Польщі та Франції, які обʼєднують у кооперативи по 8 тисяч власників корів. Така синергія могла б дати в Україні покращення якості молока”, – зазначав він.

За його словами, у проєкті держбюджету на 2025 рік на Фонд регіональних проєктів передбачено 25 млрд грн. Ці кошти можуть піти і на створення фермерських молочних кооперативів.

Водночас генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наполягає, що те, що ЄС підтримує лише малих фермерів – міф.

“Суми дотацій та компенсацій для окремих агропромислових компаній в ЄС може перевищувати 500 млн євро. Тому слід бути активнішими на переговорах з ЄС. Зараз ми готуємо пропозиції для віцепремʼєрки з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиної, яка веде переговори з Єврокомісією. Вона зробила запит щодо галузей, перспективні для торгівлі з ЄС. Молокопереробка буде серед цих галузей”, – запевнив він.

Генеральний директор Ічнянського молокозаводу Валентин Запорощук уточнив, що в Україні промислове виробництво молока становить 3,6 млн тонн, а виробництво в господарствах населення – 4 млн тонн.

“Стандарти Євросоюзу забороняють його (молоко від населення, – ред.) використовувати для переробки через низьку якість. Тому ми змушені інвестувати у нові сучасні ферми, які можуть давати молоко належної якості. Я маю 500 корів, але мені треба 3500. Це великі інвестиції. Для цього потрібна державна підтримка. В Євросоюзі компенсують до 50% таких інвестицій. Якби в Україні компенсували 25%, це б вирішило проблему. Потенційно Україна здатна виробляти до 30 млн тонн молока і бути потужним гравцем на європейському ринку”, – підкреслює він.