Цитата дня

Світлина Александр Сенько

Чернігівщина

Дядько ліг горілиць на порожній підводі
І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло…
Все було, як було. Не змінилось нічого в природі,
Клопоталось, мирилось і лаялось,
гомоніло з вітрами село.
І ніхто не чекав на нього удома –
Жив самітній, як палець, вже декілька літ…
Вічна втома прийшла.
Його давня подруга – Втома,
Всиротила назавжди і коні його, і світ…
Не гадав ще, не думав, ні про смерть,
ні про вічність,
Він по силос приїхав,
як водиться – порожняком…
Довго потім розмови про це не стихали селом:
– Бач, навіки заснув,
а рука ще тримала віжки…

                          Володимир Олійник, український поет з Хмельниччини