Відстоїмо Україну, інакше загинуть мільйони, - Андрій Іллєнко

За матеріалами інтернет-видань 29.12.2023 167
Можливо, це зображення (3 людини та текст «山 героям слава! ሽ»)
   Пару місяців тому, коли був у Києві на ротації, мав довгу розмову з таксистом, який виклав мені свою поточну світоглядну позицію — звичайно, він за Україну і підтримує ЗСУ, але донатити «майже» перестав, бо взагалі чого він має донатити, бо «це обовʼязок держави», «армія має бути професійна», взагалі скрізь корупція тому він дуже сильно подумає, чи йти у військо чи ховатися, «якщо прийде повістка».
   Можна, звичайно, відмахнутися від цього таксиста і від таких як він, назвавши його боягузом і потенційним колаборантом, але реальність така, що за межами патріотичних військово-волонтерських фейсбук-спільнот такі настрої та системи самовиправдання дуже навіть поширені.
   Тому з таксистом треба говорити. Бо пасіонарна меншість визначає напрямок руху суспільства, але матеріальною силою стає лише тоді, коли більшість підтримує цей рух, коли такі умовні таксисти діяльно підтримують і долучаються, а не залишаються осторонь і чекають, чия візьме. Так, як це було навесні 2022 — що і дозволило тоді нам вистояти і задало інерцію, на якій ми досі ще їдемо.
   Чи жили ми в ідеальній країні до 24.02? Очевидно, що ні. Чи зникли автоматично всі ці проблеми після 24.02? Очевидно, що ні. Ідеальних країн взагалі не існує, вам про це розкажуть і в Америці, і в Ізраїлі, і навіть в Ісландії, напевно. Але це вже трохи інша тема.
   Справді ефективна пропаганда взагалі майже ніколи не говорить відверту брехню — вона говорить правду, просто лише якусь частину правди, без контексту і з сильними акцентами на тому, що їй вигідно та замовчуванням того, що не вигідно. Це те, що зараз робить ворог на нашу аудиторію.
   І ось тут постає простий вибір — або ми захистимо себе і свою не ідеальну державу зараз, або загинуть мільйони, цю свою не ідеальну державу з купою проблем ми втратимо, як і шанс ці проблеми вирішити — а таксисту (якщо пощастить) доведеться жити під жорстокою окупацію відвертих упирів, які скоріш за все під страхом загибелі призвуть його служити в окупаційну армію і, за прикладом мобіків з Донецька, пошлють на мʼясний штурм у нових «спецопераціях», де він і загине нікчемною смертю під ворожим прапором.
    Андрій Іллєнко, екснардеп ВРУ, військовослужбовець ЗСУ
   Вибір саме такий, а іншого просто не існує.
Після нашої розмови таксист довго і задумливо мовчав. Коли я виходив з машини, він попросив номер телефону і сказав на останок: «Якщо таки прийде повістка, можна, я до вас?»
   Андрій Іллєнко, офіцер ЗСУ, батальйон "Свобода" НГУ, офіційна сторінка ФБ.

Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ