Аграрна політика і продаж землі – це один з елементів нашої колонізації, - Юлія Тимошенко

Із виступу народного депутата України Юлії Тимошенко у ході Львівського прес-клубу:

"Дивіться, у використанні нашої сільськогосподарської землі для нашого благополуччя, українського, є декілька концепцій, які сьогодні можуть мати право на життя.
Перша концепція – це концепція Польщі, Франції, Канади, не буду перераховувати далі - всіх нормальних адекватних країн світу. І Організація Об'єднаних Націй, яка оголосила останнє десятиліття десятиліттям розвитку сімейних ферм. Наша лінія і те, що правильно робити з землею - це обмежити кількість гектарів, 100, 200, 300, максимум 500 - що буде вже відрізнятися від інших країн, але можна і до 1000, в одній руки, не більше. Це люди, які живуть і працюють на землі. Це фермерські господарства і сільськогосподарські невеликі виробництва. І це повна державна підтримка - кредити безвідсоткові, як робить вся Європа. Субсидії для аграрного сектору - це робить вся Європа, весь Європейський Союз. Так вирощують середній клас в аграрному секторі - це наші села, які процвітають, це наш народ, який має свій прибуток.
Тому що перше питання – кому буде належати прибуток, який дає наша земля? Він мусить належати українцям. Тоді буде відновлення і відродження наших сіл - а не прийнятий на останньому засіданні закон про ліквідацію населених пунктів України. Знаєте, що такий закон прийнятий, так? Бо якщо закривається успішне аграрне виробництво, то одночасно закриваються і села - це пов'язані речі. Так от, наша стратегія – це не просто сімейні ферми, малі і середні сільгосповиробництва, які живуть і працюють на цій землі, а це ще й 100 відсоткова переробка сировини. Це твариництво, це переробка в готову продукцію всього, що дає наша земля - тоді прибуток залишається у українських родин і української держави. Така наша стратегія.

Стратегія, яка сьогодні реалізовується - це аргентинська стратегія. Не польська, не французька, не німецька, ніяка, не європейська - реалізовується аргентинська стратегія, де запускається 5-6 величезних корпорацій. І ці корпорації ведуть великомасштабне товарне виробництво, виключно сировини. Причому, для цього села тільки заважають, паї заважають - бо вони розмежовують їх поля по 200 тисяч гектарів. У нас сьогодні вже три мільйони гектарів зосереджено було, ще до війни, у крупних міжнародних корпорацій - три мільйони гектарів до війни. Зараз, під час війни, за даними, які я отримаю, це вже до п'яти мільйонів гектарів. Якщо буде прийняти по десять тисяч гектарів можна купувати в одній руки іноземним корпораціям - все станеться миттєво. Ми не будемо встигати, як мільйони гектарів будуть туди переходити. І тоді не потрібні люди, тому що там будуть масштабною технікою працювати. Не будуть потрібні села, не потрібна власна переробка - тому що ніхто не розраховує нам навіть грам прибутку залишити. З України буде масштабно вивозитися сировина.
Це обробка земель без екологічних стримувань. Ви знаєте - у нас завжди був сівообмін, що завжди дбали про якість землі, невиснаження землі. Сьогодні в законах все це знято повністю. Тотально. І додатково – це надра. Тому що - я закінчу цю тему - йдеться про вибір української нації. Якщо ми хочемо мати володіння землею 5, 3, 4, 6 глобальними корпораціями - і повне закінчення існування українського фермерства, українського аграрного сектору з переробкою на базі українських родин, то тоді треба йти тим курсом, яким вони йдуть, починаючи з приняття закону про продаж сільськогосподарської землі.

А як упакували? Ви пам'ятаєте, яка піар-кампанія була - чим земля відрізняється від машин, від квартир? Якщо можна продавати машину і квартиру, а чому не можна землю продавати? А у людей паї - вони помирають з голоду, їм треба пай продати і забезпечити свою родину негайно грошима. Пам'ятаєте цю рекламу, яка велась? Ця реклама - колосальна піарщина, пропаганда, яка ведеться величезними лоббістським структурами, які в Україні замаскувалися під так звані НГО, тобто громадські організації. Насправді це не громадські організації, а добре профінансовані групи лоббістів, які все це проводять в життя жорстко, чітко, з проплаченою пропагандою такого рівня, що українці починають думати, що це благо.
Так чому для всього цивілізованого світу благо - це сімейні ферми і маленькі сільськогосподарські підприємства з переробкою? А для України навіюють як благо - аргентинський варіант, де будуть нашу землю варварськи експлуатувати заможні глобальні корпорації, які ворочають трильйонами. Є різниця? Якщо є різниця, то будуйте країну не так, як нам кажуть, а так, як вони роблять на своїх територіях, в своїх країнах. А не так, як нас вчать - робити унікальність якусь. Ми не унікальні. Ми хочемо жити так само щасливо, як стара Європа. І ми не хочемо бути ресурсним, сировинним придатком. І тому я вам сразу говорю, що небезпека дуже страшна.
Наприклад. зараз заблокували нашим аграріям продаж їх продуктів по ринковим цінам за війни, і за цієї блокади, заблокували тотально. І сьогодні вирощене зерно у наших аграріїв, у наших фермерів купують в два, в три рази нижчі ринкових цін в світі. А потім перепродають в тій кількості, яка потрібна для того, щоб продати по максимуму. Я щойно до вас приїхала з Івано-Франківської області - я там спілкувалася з фермерами, їх просто "кончають".
І у мене просто два простих питання. Коли країна-агресор заблокувала нам експорт нашого зерна, експорт нашої аграрної продукції - у мене виникло просто два простих питання.
Перше, чому не почали вивозити наше зерно кораблями з прапорами країн НАТО? Дуже просто. Я переконана, що ніяких атак на судна, які вивозять наше зерно, з прапором Сполучених Штатів, з прапором Великобританії, з прапором Польщі, ніяких би атак не було. Можна запитати, чому не пішли цим шляхом?
І друге питання дуже просте. Якщо зерновому каравану з України щось загрожує - загрожують атаки російського терориста, банди убивць. Чого не супроводжувати ці каравани блакитними касками Організації Об'єднаних Націй? Навіщо вони там створені? Можна запитати?
 Навіщо взагалі ця армія блакитних касок, якщо вона не захищає продовольчу безпеку держави і цілого світу? Я не знаходжу відповіді на ці питання. Тому що ці обидва шляхи – просто елементарні, Ватсон.
Боляче просто, що в таку безодню сьогодні кинули наших аграріїв, та й всю країну. У мене теж питання дуже просте. Зараз вони бомблять наші порти в Одеській області. Не тільки порти, елеватори - все, що там знаходиться. У мене просто питання, яке я хочу очі в очі задати людям, які сьогодні приймають рішення в Україні. А чи можна було за рахунок двох мільярдів гривень, які вони віддали на Єдиний Марафон, посилити протиповітряну оборону Одеською області, там де порти?
А скажіть, будь ласка, три кроки не можна було прорахувати вперед і зрозуміти, що бомбити будуть порти? Це для якогось було загадкою? Це ж очевидні речі. Два мільярда на Єдиний Марафон, цього би вистачило закрити не тільки одеські порти проти повітряної обороною, а півкраїни. А витрачання грошей зараз на низькопробні серіали, низькопошибні - з якимись уголовниками, кримінальними авторитетами, які десь там щось добре сказали на словах про владу. Скажіть, будь ласка, протиповітряна оборона слабкіше виглядає в конкуренції за гроші? Я вже не говорю про те, по яким цінам все купують для Міністерства Оборони.
А я хочу запитати у вас, а ви знаєте, що майже на мільярд євро - знаєте, що таке мільярд євро? - я навіть не можу уявити, скільки озброєння можна було поставити армії. А на мільярд євро були укладені контракти на закупівлю всього, що потрібне для армії. І не поставлено навіть отакої ручки на цей мільярд євро - сказали, що невдало уклали контракти, і що тепер не можуть знайти, хто мусить на ці гроші поставити щось в Україні.
Пропали вони в глобальному просторі, десь в Туреччині загубились, у якихось невідомих підприємців, які обіцяли поставити і просто не поставили - не змогли. Нішмагла?! Мільярд євро! Ви думаєте, ви десь побачите розслідування? Десь хоче одну кримінальну справу?
Я хочу запитати, тук-тук-тук, де НАБУ? Жодної справи в НАБУ по цьому немає. Тому що всі силові структури у нас управляються з одного центру.
Дивіться, якщо український народ, українська нація хоче з цим змиритися і зробити це нормою тільки тому, що є красива піар-заставка - хай це буде вибір української нації. Обирайте саме таку перспективу. Обирайте, щоб всіх українців тримали, я не знаю, за кого. а я точно не буду в цій тусовці, розумієте - тих, хто отаке вибирає. Навіть ціною того, що там - я не знаю - можливо, мене ще раз у в'язницю запроторять.
Не так багато часу залишилося України для того, щоб схаменутися і почати розбиратися, що Україні вигідно, що ні. Що треба захищати, а що ні. Аграрна політика і продаж землі – це один з елементів нашої колонізації. Ну, вибачте, я вже буду говорити тими словами, які адекватні до того, що реально в країні відбувається. Якщо ми хочемо бути гібридною колонією, треба продовжувати в такому ж дусі".

З ФБ -сторінки Anna Gedz