Аграрні реформи, які має здійснити Україна в рамках вступу до ЄС

   Уряд розробив та презентував ЄС план реформування 15 секторів економіки Ukraine Facility, який принесе Україні 50 млрд євро. У лютому 2024 року Європарламент затвердив регламент програми Ukraine Facility на 2024-2027 роки. За цим планом відбудова агросектору складається з шести основних  реформ і оцінки обсягу потрібних для АПК інвестицій. Частина описаних у аграрному плані заходів уже реалізована, як от запуск ринку землі, введення в дію Державного аграрного реєстру. Відповідальним за виконання всіх заходів буде Мінагрополітики та МЕРТ. AgroPolit.com пропонує вам переглянути основні аграрні тези Ukraine Facility.

Реформа 1. Узгодження інституційних рамок сільського господарства і розвитку сільських територій із політикою ЄC

   Мета: Розробка стратегічних пріоритетів у секторі та їх наступна реалізація… Продовження реформування державних сільськогосподарських установ допомагало б підготовці для впровадження Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Додаткові інституційні реформи та впровадження схвалених ЄС механізмів платежів сприяли б забезпеченню прозорої та справедливої підтримки.

   Ухвалення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року

Дата реалізації: 4 квартал 2024 року.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року зосереджується на таких основних напрямах:

• адаптація української політики розвитку сільського господарства та сільських районів в контексті підготовки до вступу в ЄС з урахуванням сфер особливого інтересу України, таких як земельна реформа, зрошення, відновлення після війни та підтримка розвитку;
• інституційне зміцнення та розбудова спроможності для розроблення необхідних систем;
• прискорення процесу узгодження правових актів у секторі сільського господарства та санітарного і фітосанітарного контролю зі стандартами ЄС;
• сприяння розвитку малих виробників та сільських громад;
• визначення базових і цільових показників екологічних і кліматичних дій, розробка науково-обґрунтованого програмування та ефективного фінансового управління та можливостей контролю

Створення системи Farm Sustainability Data Network (FSDN)

Дата реалізації: 1 квартал 2027 року.

   Уніфікована з ЄС система FSDN, буде створена при Мінагрополітики та розпочне роботу. Система дозволить відстежувати ситуацію в агросекторі та приймати зважені рішення щодо призначення державної підтримки сільгоспвиробникам.

Реформа 2. Забезпечення функціонуван ня ринку землі

Мета: Розвиток відкритого та прозорого ринку землі, що належним чином функціонує, є важливим фактором, що сприятиме сталому землеробству, інвестиціям і доступу до кредитування. Перші кроки, які слід зробити, повинні забезпечити несумнівний доказ власності та легкий доступ до документального підтвердження власності. Це також повинно включати створення в рамках пілотного проєкту геоінформаційної системи масового оцінювання сільськогосподарських земель на основі фактичних цін на транзакції, щоб гарантувати відображення справжньої ринкової вартості, а також встановлення справедливого оподаткування, яке відповідає глобальним практикам оподаткування нерухомості.

Впровадження автоматичного обміну даними між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно

Дата реалізації: 1 квартал 2024 року.

Протоколи інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно забезпечують автоматичну передачу до Державного земельного кадастру відомостей про ціну (вартість) об'єкта нерухомого майна та речових прав на нього.

Автоматизована система публічного моніторингу земельних відносин 

Дата реалізації: 1 квартал 2025 року.

Деоінформаційна система проведення масового оцінювання згідно зі стандартами Європейського Союзу як частина програмного забезпечення Державного земельного кадастру буде впроваджена.

    Реформа 3. Покращення інституційної та адміністративної структури для управління інвестиційними програмами

Мета: Необхідно поліпшення інституційного та адміністративного устрою для управління інвестиційними програмами в галузі. Створення інституційноадміністративної схеми на зразок ЄС, схожої на інші країни-кандидати ЄС, покращило б стандарти управління державними фінансами в галузі, впроваджуючи принципи доброго управління як у сфері публічної, так і приватної сфер. Реалізація такої інвестиційної програми сприяла б впровадженню інвестиційної підтримки на зразок ЄС, схожої на інші країни-кандидати ЄС, з метою набуття досвіду щодо процедур ЄС, зміцнення здатностей на національному та місцевому.

Набрання чинності законодавством про державну підтримку сільського господарства України.

Дата реалізації: 3 квартал 2025 року.

Закон про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» ухвалений і набув чинності. Він зосереджується на таких основних напрямах:

• розробка майбутніх заходів державної підтримки, у тому числі в окремих секторах на основі галузевого та SWOTаналізу, які відповідають стандартам ЄС і acquis ЄС;
• розробка заходів для підтримки сільськогосподарського виробництва для малих фермерських господарств щодо здійснення приватних інвестицій (фізичні активи сільськогосподарських підприємств, для переробки та маркетингу);
• розробка майбутніх фінансових інструментів (включаючи кредитні гарантії) для всіх категорій господарств у співпраці з міжнародними фінансовими установами;
• оцифрування через системи електронного документообігу;
• державна підтримка надається виключно бенефіціарам, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі, який має доступ до електронних реєстрів (включаючи земельний кадастр, реєстр власності, реєстр тварин)

Реформа 4. Вдосконалення офіційного публічного електронного реєстру сільськогосподарських підприємств

Мета: Значна частка сільськогосподарських виробників не охоплюються державними програмами через відсутність реєстрації. Нещодавнє впровадження реєстру сільськогосподарських виробників загалом вважається успішним: протягом одного року його існування було зареєстровано близько 115 тис. виробників. Цей показник вищий, ніж кількість виробників, зареєстрованих у Міністерстві економіки як юридичні особи (близько 75 тис.), проте значно нижчий, ніж оціночна кількість господарств, які працюють в Україні. Потенційно понад 300 тис. фермерських господарств можуть бути зареєстровані в Державному аграрному реєстрі у 2026 році. Для формалізації та інституалізації реєстру, необхідно переглянути правові рамки для визнання Державного аграрного реєстру офіційним публічним електронним реєстром і ексклюзивним надавачем технічної та фінансової підтримки у сфері аграрної політики та продовольчої безпеки. Нове регулювання також розширить сферу охоплення реєстру, що значною мірою підвищить якість аналітики в секторі на основі фактичних даних. Закріплення реєстрації в реєстрі в якості передумови для отримання будь-якого типу державної підтримки додатково підвищить прозорість підтримки та рівень формалізації виробників.

Закон про Державний аграрний реєстр

Дата реалізації: 4 квартал 2024 року

Закон України «Про Державний аграрний реєстр» Зосереджується на таких основних сферах:

• державний аграрний реєстр (ДАР) визнається офіційним публічним електронним реєстром у сфері аграрної політики та продовольчої безпеки з регламентацією його обов’язкових елементів, таких як порядок його ведення, визначення його даних та доступ третіми особами тощо;
• охоплення ДАР включає інформацію про зацікавлених сторін у всьому сільськогосподарському ланцюжку вартості, таких як сільськогосподарські виробники, харчові переробники, водокористувачі та інші;
• розширено функціональні можливості ДАР, що є передумовою для отримання фінансової допомоги та дозволяє цільове спрямування технічної допомоги, інших адміністративних послуг, а також введення аналітичної інформації тощо.
• реєстрація в ДАР є передумовою отримання будь-якого виду державної підтримки в аграрному секторі;
• обов'язкове оприлюднення реєстру бенефіціарів будь-яких програм 4 квартал 2024 року державної підтримки в аграрному секторі, що реалізуються через ДАР

Впровадження надання підтримки через ДАР

Дата реалізації: 1 квартал 2026

До кінця 2025 року 80 % державної підтримки має надходити через ДАР

Реформа 5. Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу для підвищення стійкості сектору до змін клімату

Мета: З огляду на несприятливі погодні умови та роки недостатніх інвестицій у зрошення, дренаж і пов’язану інфраструктуру, існують значні потреби в інвестиціях на реконструкцію та модернізацію. До війни зрошення охоплювало 1% земель сільськогосподарського призначення, але цей показник був вищим для певних сільськогосподарських культур (наприклад, 15% картоплі, майже всі томати) і 290 регіонів (наприклад, 14% у Херсонській області). Нещодавні виклики, такі як руйнування Каховської ГЕС, тільки підкреслюють необхідність визначення візії в секторі. Водночас потреби мають бути пріоритезовані на основі результатів аналізу повних соціальноекономічних вигід і принципів концепції відбудови «краще, ніж було». Хоча ключова роль відводиться приватним інвестиціям, зрошення залежить від великомасштабної публічної інфраструктури, що вимагає ретельної пріоритизації.

Розроблення довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу із деталізацією за областями є важливим кроком для відновлення меліоративного комплексу України, що сприятиме підвищенню продуктивності сільського господарства та продовольчої безпеки.

Ухвалення довгострокового плану розвитку іригаційної системи

Дата реалізації: 1 квартал 2025 року

Довгостроковий план розвитку іригаційної системи України зосереджується на таких основних напрямах:

•  пріоритети в секторі зрошення на основі результатів аналізу повних економічних переваг;
• узгодження зі стратегією у секторі управління водними ресурсами та принципами управління водними ресурсами на основі басейнового підходу;
• визначення необхідних публічних та інших інвестицій і потреби в подальшій приватизації;
• аспектам врядування/ управління в секторі;
• вимогам щодо підготовки для будьякого проєкту відновлення або будівництва оцінки впливу на довкілля згідно з рекомендаціями ЄС щодо оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки і відповідно до законодавства України у цій сфері

Реформа 6. Розмінування земель та акваторій

В Україні не розроблено і не прийнято єдиної та комплексної Стратегії з питань протимінної діяльності. Проте, у зв’язку із безпрецедентним масштабом викликів, пов’язаних із забрудненням території України мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, розроблення, прийняття та реалізація зазначеної Стратегії є нагальним викликом для відповідних органів державної влади України. Урядом утворено відповідну робочу групу та проводяться консультації з усіма дотичними органами державної влади та іншими стейкхолдерами, розробляється проєкт Стратегії з протимінної діяльності на період до 2033 року. Так, протягом другої половини 2023 року та на початку 2024 року обговорення проєкту Стратегії проведено з представниками операторів протимінної діяльності, органів державної влади, міжнародної донорської спільноти.

Читати до теми: Виділили 3 млрд грн: в Україні назвали час запуску програми компенсацій на гуманітарне розмінування

Прийняття Стратегії з протимінної діяльності на період до 2033 року. 

Дата реалізації: 2 квартал 2024 року

Стратегія міститиме:

• управління у сфері протимінної діяльності;
• підтримка ефективності операторів протимінної діяльності;
• запобігання нещасним випадкам;
• комплексна допомога 2 квартал 2024 року 302 розмінування, а також пріоритетні сфери залучення підтримки від міжнародних партнерів;
• сприяти залученню та максимізувати ефективність використання ресурсів усіх джерел походження, спрямованих на протимінну діяльність та гуманітарне розмінування постраждалим;
• інновації;
• гендерний баланс і представництво;
• розвиток приватного ринку;
• ефективна та прозора координація з донорами;
• формування системи пріоритезації завдань у сфері протимінної діяльності

Інвестиції в АПК

   Сектор сільського господарства має потенціал для відновлення, стимулювання загального економічного зростання та забезпечення українського населення продовольством. Відповідно до звіту RDNA3, пріоритетні середньострокові та довгострокові потреби в інвестиціях сектора (у 2024–2033 роках) становлять 50,8 млрд євро. Найбільш термінові інвестиції включають відновлення пошкоджених активів, підтримку відновлення сільського господарства шляхом вирішення проблем із ліквідністю, зокрема для малих фермерів, орієнтація на товари з вищою доданою вартістю та експортоорієнтованість, інвестування у підвищення стійкості до зміни клімату та в інтегровані продовольчі та енергетичні системи, а також зміцнення державних установ у секторі сільського господарства для ефективної підтримки відновлення та відбудови, а також вступу до Європейського Союзу.
 

Ключові інвестиційні потреби на період 2024–2027 роки включають:

• ліквідацію негативних наслідків війни шляхом очищення та відновлення пошкодженої інфраструктури та об’єктів.
• підтримку відновлення протягом кількох виробничих сезонів для допомоги відбудови виробництва сільськогосподарської продукції шляхом розширення фінансової підтримки фермерам.
• розширення фінансової підтримки для виробників у секторах із вищою доданою вартістю.
• фінансову підтримку слід доповнити доступом до ноу-хау, і вона повинна охоплювати інші форми учасників, такі як організації виробників. Необхідна реформа Системи сільськогосподарського консультування,
• підтримку довгострокового відновлення обсягу сільськогосподарського виробництва для підвищення різноманітності, інклюзивності, стійкості до зміни клімату, інтеграції енергетики та продовольства, а також екологічної та соціальної сталості згідно з вимогами Європейського зеленого курсу та екологічних методів
• розширення інвестицій та розвиток потенціалу у державних установах, необхідних для оцінки відповідності санітарно-фітосанітарним заходам, включаючи цифровізовані лабораторії для ветеринарії та фітосанітарії, ґрунтознавчі дослідження для точного сільськогосподарського виробництва, системи офіційного контролю в галузях тваринництва та рослинництва, рибальства, сертифікації органічної продукції та інших приорітетних секторах.