Агровиробництво, наука та влада: ЯК ДОПОМОГТИ ФЕРМЕРАМ ЗМІЦНИТИ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ

За матеріалами інтернет-видань 23.09.2026 28

Сьогодні 23 вересня 2026 року

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Під час круглого столу «Від аналізу до дії: як посилити ланцюги доданої вартості сімейних ферм» на базі СОК «Чиста флора» у Коломиї науковці заслухали проблеми фермерів і їхні пропозиції, які варто донести до органів влади, аби бізнесу було легше працювати.

Маріне Елбакідзе, доцент кафедри геоекології і фізичної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Ми створили модель причинно-наслідкових зв’язків, проговорили, що на формування ланцюгів доданої вартості впливає дуже багато чинників на кожному етапі виробництва. Нам потрібно напрацювати перелік цих чинників і взаємодію між ними. У кінцевому результаті маємо створити динамічну модель, яка дозволить нам зрозуміти, які сегменти цієї моделі є найбільш важливими та як на них можна вплинути.

Василь Юхновський, професор кафедри відтворення лісів і лісових меліорацій НУБіП України

Дану модель ми вдосконалили, вона дуже цінна для рослинництва та садівництва й адаптована до фермерських господарств, які використовують агролісівництво, а також у агроландшафтах. Реалізація моделі дає великий екологічний, економічний та соціальний ефект і сприяє сталому розвитку агролісівничих господарств.

Результати опрацювання моделі будуть презентовані представникам влади та науковцям, які вже разом розроблять механізм покращення умов ланцюга доданої вартості для фермерів.

Проблеми та успіхи фермерів — найголовніший складник моделі зміцнення ланцюгів доданої вартості

За словами власника ТОВ «Мрія» з Київщини Михайла Войтовика, однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Аграрій вважає, що оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Михайло Войтовик, власник ТОВ «Мрія»

Законодавство в Україні порівняно з Європою не складне в питанні сплати податків, просто оплата за паї настільки накручена, що якщо би ми платили за оренду землі в старостат громад, то наші села були б заможними. Якщо ми, наприклад, з 1 га платимо 15 тис. грн, то за 1 тис. га вийшло би 15 млн грн. Така сума могла б щороку потрапляти до бюджету громади, і за ці кошти можна було би дуже багато зробити в невеликому селі. А зараз гроші йдуть пайовикам, які здебільшого не розуміють цінність землі. Я вважаю, якщо більше було би відповідальних фермерів у громаді, то міцнішими були б села.

Потрібно враховувати також структуру земельного фонду, до якого входять пасовища, сінокоси, водні ресурси, лісосмуги тощо, і це аграрії повинні зберігати, а не перетворювати на орні землі, що призводить до деградації ґрунтів.

Фермерка з Дніпропетровщини Аліна Скрипник відзначила, що в наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Аліна Скрипник, директорка ТОВ «Сура Агро»

Ресурси впливають на нашу можливість функціонувати. А це — земля, знаряддя (техніка й технології), потужності та кінцевий продукт. У нас є знання, як працювати, підтримувати здоровʼя ґрунту, але війна впливає на доступність землі, ми поступово її втрачаємо. До того ж на сільгосптехніку високі ціни. Крім того, місцева влада не завжди нас розуміє: так, закони приймаються, але фермер не може цим скористатися, оскільки відсутні механізми впровадження.

Водночас кліматичні виклики вимагають від аграріїв шукати план «Б» і підлаштовуватися під зміни.

Через обмін знаннями та інноваціями проєкт FarmForce покликаний допомогти фермерам покращити якість продукції, диверсифікувати виробництво, виробляти продукти з доданою вартістю та розширювати доступ до ринків як на місцевому, так і міжнародному рівнях.

Для довідки: проєкт FarmForce реалізується спільно Agroforestry Sweden, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Шведським університетом аграрних наук та WWF-Україна за фінансування Шведського інституту.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua