Про День Гідності і Свободи

З початком повномасштабної війни для нас кожен день є днем гідності й свободи.

Пам'ятаю обидва Майдани.

Зрозуміло, що другий – більше. І не через те, що він ближчий до наших днів у часовому вимірі. А в силу його драматизму. Він став доленосним. І фактично росія розв'язала проти нас війну саме на Майдані. НЕ янукович з азаровим. Вони звичайні московські маріонетки. А саме кремль і путін.

       Недарма ж на медалях, які вручали зрадникам і окупантам "за возвращение Крыма", вибита дата: 20 лютого 2014 року.

Той день я пам'ятаю погодинно і ніколи його не забуду – доля визначила, щоб і перебував тоді у вирі подій...

Із першого дня після побиття студентів на Майдані 30 листопада 2013 року тоді як народний депутат я узявся захищати учасників тих подій у судах та рятувати від затримання та ув'язнення.

       Адже їх не тільки били й калічили, їх намагались залякати, розділити, ізолювати, демонструючи безмежність, як тоді задавалося суддям, влади януковича.

Після "кривавого Водохреща" 19 січня 2014-го ми не знали, що буде далі, але точно знали, що назад уже вороття немає.

І ось минає 9 років, як українці стали на свій шлях. І я не перестаю пишатися народом, до якого належу сам.

      

    Під час Революції Гідності не раз здавалося, що ось-ось режим застосує зброю і спробує змести наш Майдан за лічені хвилини...

Але щоразу в такі критичні моменти Михайлівський Золотоверхий бив у набат, а кияни попри закрите метро, відсутність громадського транспорту йшли на Майдан Незалежності, щоб стати з нами пліч-о-пліч.

       Щось схоже я відчув і в перші дні повномасштабного російського вторгнення, перебуваючи в Києві. Коли кияни масово записувалися в добровольці, брали зброю й ішли займати позиції в лінії оборони нашої древньої столиці.

Мені здається щось схоже відчували й наші далекі предки обороняючи Київ від навали Батия 1240 року. Можливо, таке ж відчуття незламності духу було в наших студентів під Крутами 1918 року...

Але цього разу ми не тільки героїчно боронимося, але й даємо відсіч.

І нас підтримує цілий цивілізований світ.

І з нами одна із найсильніших армій світу – Збройні Сили України.

Боротьба триває.

З Днем Гідності і Свободи!

Слава Україні!