Ботанічному саду Дніпровського університету не вистачає чоловічих рук

За словами директора ботанічного саду Анатолія Кабара,  в саду кадровий голод. І потрібні саме чоловічі руки. Є роботи, пов’язані з висотним остекленням, бо з часом в оранжереях може тріснути скло,  воно ламається, тріскається, вилітає.

"Нам потрібні люди, які знаються на ремонтах, які можуть підготувати і завезти дрова. У нас техніка є, немає рук. У нас працюють переважно жінки. Багато з них пенсійного, передпенсійного віку, у багатьох молодих працівниць чоловіки на фронті, у них діти, і вони не можуть працювати в саду цілодобово", - розповів директор Ботсаду.

Зазначається, що через війну Міністерство освіти і науки має змогу фінансувати лише навчальний процес, а Ботанічний сад залишений напризволяще.  
Площа саду – 27,5 гектарів. Тут діє оранжерея та 3 теплиці, які потрібно підтримувати в адекватному стані. Лише 22 працівники не можуть охопити всієї необхідної роботи. Крім заготівлі  ґрунту, дров, копання компостних ям варто ще топити буржуйки, щоб  підтримувати температурний режим для особливих теплолюбивих рослин.   Якщо в оранжереї, приміром, впаде температура, то  загинуть понад 1500 таксонів рослин, серед яких 900 видів закритого ґрунту.
Як зазначив Анатолій Кабар, унікальність Ботсаду в тому, що він зберіг в своїх фондах понад 3,5 тис. видів, різновидів, форм та сортів рослин. Де ще можна побачити колекцію рослин з Африки, Південної Азії та Австралії? А пальми, яким понад 90 років?
Колись після війни хтось із нас розповідатиме онукам, як завдяки його генератору вижили в Ботсаду незвичайні для нашого краю рослини, і онуки приставатимуть: "А як це було?"
Було...