Чергових викликів нам не уникнути

Підготувала Марина ТІШКОВА.

Літо пролетіло, настала не менш спекотна осінь, і не тільки щодо погоди. Гаряче на фронті — наші війська ведуть операцію в Курській області рф, ворог тисне на Донеччині, намагаючись захопити ще більше нашої території; та й у тилу непросто, зокрема в економіці та енергетиці, пошарпаній російськими масованими обстрілами. Що нас чекає, достеменно не відомо, але певні прогнози від фахівців є, і ми зібрали їх, аби дати читачам поживу для роздумів.

_{Під головним ударом — Донеччина}

МІСЯЦЬ тому, 6 серпня, Збройні сили України розпочали операцію в російській Курській області. Цілі спершу були не відомі, але згодом вище керівництво держави заявило, що планів на анексію нема, мета — створити буферну зону та убезпечити прикордоння. Наступ має й іншу мету — відтягнути сили окупантів зі сходу, передусім із Покровського й Торецького напрямків. За даними джерел, російський президент путін наказав вибити ЗСУ з Курської області до 1 жовтня, при цьому не знімаючи військ із ключових ділянок.

В інформпросторі також трапляються міркування, що маневр із Курськом може стати відволікаючим перед головним ударом: проривом у Запорізькій області через Василівку з виходом до ЗАЕС та на Токмак. Напрямок стратегічний, працювати на ньому доречно, щоб розрізати вороже угруповання. Експерти не виключають цього. Точкові операції можуть тривати до кінця року, масштабніша — навесні-влітку 2025-го, припускають вони.

Чимало уваги прикуто до другого глобального саміту миру. Кілька місяців тому західні ЗМІ називали орієнтовний термін — до виборів президента США (5 листопада), але тепер ситуація інша. Наша політична верхівка зазначала, що саміт відбудеться після напрацювання спільного мирного плану із 10 пунктів української формули, тобто, можливо, до кінця листопада. Втім, станом на зараз навіть не відомо, яка країна прийме захід.

_{Маємо впоратися попри все}

НАПРИКІНЦІ літа ситуація в енергетиці, здавалося б, стабілізувалася. Згідно з тодішніми прогнозами, вересень та жовтень ми могли пройти або без відключень, або в одну-дві черги увечері. Проте найбільш масштабна атака на енергооб’єкти 26 серпня внесла свої корективи. Міністерство енергетики й Укр­енерго збирають та аналізують інформацію.

Вельми постраждали системи передачі та розподілу електро­енергії, і тепер її складно передавати з правобережжя, де розташована більшість електростанцій, на лівий берег. Як швидко вдасться відновити об’єкти, важко сказати. Отож очікування стосовно перших осінніх місяців погіршилися. Прогнозують, що за температури нижче нуля можуть вводитися графіки на три-чотири черги, тобто по 12-16 годин без світла.

Нинішній опалювальний сезон, як і минулий, наша держава пройде на своєму блакитному паливі. До 1 листопада його треба накопичити 13,2 млрд кубометрів, і в Нафтогазі запевняють, що це вдасться (темпи видобутку зросли на 7%). Фахівці загалом погоджуються, що палива вистачить навіть з огляду на можливе зростання споживання нових газотурбінних і газокомпресорних установок для вироблення електрики. Проте певні загрози є. Стосуються вони великих міст та багатоповерхівок. У більшості з них на вхід подається тільки холодна вода, і досвід червня-липня показав, що насоси компресорних станцій водоканалів не справляються з роботою за відсутності електрики понад чотири години. Вода не подається на верхні поверхи. І якщо це можна вирішити, зробивши запаси, то з каналізаційними мережами ситуація складніша.

_{Податковий і ціновий тиск}

ВОСЕНИ на нас чекає ще один виклик — зростання цін. До цього призведе, зокрема, заплановане підвищення податків. Згідно з урядовим законопроєктом зі змінами до бюджету, передбачається зростання оборонних видатків на 500 млрд гривень. Майже 139 млрд із цієї суми хочуть забезпечити за рахунок перегляду військового збору та акцизів.

У зв’язці з цим законопроєктом ідуть зміни до Податкового кодексу, підготовані групою депутатів на чолі з головою профільного комітету Д. Гетманцевим. Вони передбачають підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%; для ФОП I і II груп встановлюється розмір 10% від мінімальної зарплати, для III групи — 1%. Залишаються і щомісячні авансові внески для АЗС. З’являється податок на прибуток для банків у розмірі 50% на цей рік, підвищується ставка податку на прибуток для фінансових компаній до 25% і запроваджуються щомісячні звіти з податку на доходи фізосіб. При цьому не передбачається підвищення ПДВ, податку на прибуток з обороту бізнесу та військового збору на предмети розкоші.

Урядовий законопроєкт щодо збільшення видатків ухвалено в першому читанні 3 вересня, а от податкову «базу» для його виконання направлено на доопрацювання, оскільки голосів депутатів забракло. Тобто ситуацію можна описати приказкою, в якій віз поставили перед конем…

Як ми вже писали, ставки акцизу на бензин, дизель та автогаз підвищилися з 1 вересня. Очікується подорожчання пального в середньому на 9% до кінця року. В консалтинговій компанії «А-95» гадають, що вартість дизелю та бензину суттєво не стрибне: останнім часом закупівельні ціни падають. Але стосовно зрідженого газу акциз піднімуть одразу в кілька разів. Утім, він збереже свою рентабельність проти бензину.

Щодо інфляції, то відповідно до прогнозу Нацбанку впродовж наступних місяців вона прискориться, але залишатиметься помірною. Ціни на харчі почнуть зростати, імовірно, з кінця вересня. В Українському клубі аграрного бізнесу пояснюють, що це відбудеться, по-перше, через підвищення цін на пальне (більші витрати на логістику, на забезпечення роботи генераторів), по-друге, через збільшення вартості сировини для переробних підприємств. Зокрема, закупівельні ціни на молоко вже піднялися порівняно з аналогічним торішнім періодом на 30%, на зернові — на 20-30%.

На валютному ринку, імовірно, помітних змін не буде. Нацбанк наголосив, що зберігатиме активну присутність на міжбанку, щоб компенсувати дефіцит валюти й убезпечити курсову динаміку від різких коливань (простіше кажучи, курс і далі контролюватимуть продажем валюти). Експерти погоджуються, мовляв, НБУ дуже обережно ставиться до цього питання й не може дозволити собі значного руху. Отож вони станом на зараз дещо переглянули попередні прогнози й заявляють, що курс наприкінці року може становити 42,6 гривні за долар замість 42,3 грн/дол.