Чи потрібно здавати аналізи крові натще? - розповідає професор, зав.кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України Олег Швець

Типовий підхід до проведення досліджень крові – це робити їх зранку натще. Вважається, що відмова від їжі протягом певного часу допомагає зменшити вплив нещодавнього прийому їжі на результати та зробити їх більш об’єктивними. Результати нового великого дослідження свідчать, що голодування менше ніж 8 годин перед більшістю рутинних аналізів крові не спричиняло істотних відмінностей у результатах, за певними винятками.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив професор, завідувач кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України Олег Швець.

Він розповів, що науковці проаналізували дані понад 101 тисячі дорослих пацієнтів медичного центру у Південній Кореї, які неодноразово здавали кров і для яких була відома тривалість голодування перед аналізом. Набір даних складався з понад 9,7 мільйона результатів лабораторних досліджень за 372 показниками. Медіанний вік учасників становив 61 рік; 43% були жінками. Щоб зменшити вплив індивідуальних відмінностей між людьми, дослідники порівнювали результати повторних аналізів у тих самих пацієнтів залежно від того, скільки часу минуло після останнього прийому їжі. Для переважної більшості проаналізованих лабораторних показників голодування менше ніж 8 годин не призводило до відмінностей, які перевищували встановлені допустимі межі аналітичної варіабельності. А тривале голодування понад 12 годин не давало вимірюваної переваги жодному з аналізів.

НА ЯКІ АНАЛІЗИ ВПЛИВАЄ ТРИВАЛІСТЬ ГОЛОДУВАННЯ

Для певних аналізів під час порівняння голодування різної тривалості спостерігали помітніші відмінності.

Так, для глюкози при голодуванні менше 8 годин її рівень був у середньому на 0,72 ммоль/л вищим порівняно з голодуванням 8–12 годин і на 0,6 ммоль/л вищим порівняно з голодуванням понад 12 годин.

Відмінності також були:

- для тригліцеридів +0,19 ммоль/л та +0,23 ммоль/л відповідно;

- для гамма-глутамілтрансферази: +21,7 ОД/л та +14,8 ОД/л відповідно;

- для ліпази +36,4 ОД/л при порівнянні голодування менше 8 годин із голодуванням понад 12 годин.

У тих, хто дотримувався голодування менше 8 годин перед аналізом, спостерігалася лінійна залежність, за якої рівні глюкози та лактату знижувалися з кожною додатковою годиною голодування. Натомість показники ліпідного профілю (загальний холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ, тригліцериди) не демонстрували такої лінійної залежності від збільшення тривалості голодування.

За словами пана Швеця, сучасна практика діагностики та контролю діабету широко використовує глікований гемоглобін (HbA1c) — показник середнього рівня глюкози в крові за останні 2–3 місяці, який є менш чутливим до щоденних коливань. Однак визначення рівня глюкози натще залишається важливим діагностичним тестом при діабеті, особливо у випадках, коли необхідно валідувати показник HbA1c.

"Для визначення ліпідного профілю голодування вже давно не вважається обов'язковим у всіх випадках. Зокрема, американські рекомендації допускають визначення ліпідного профілю як натще, так і без попереднього голодування для більшості дорослих і дітей. Аналіз натще може бути доцільним в окремих ситуаціях — наприклад, для оцінки ЛПНЩ у людей із сімейним анамнезом дисліпідемії або серцевих захворювань у молодому віці, при підозрі на порушення обміну тригліцеридів або дуже високому їх рівні (понад 4,5 ммоль/л) в аналізі, зробленому не натще", - зазначив він. 

На думку науковців, вимоги щодо голодування мають визначатися залежно від конкретного аналізу та не є універсальними. Так, якщо тривале голодування не впливає на результат конкретного аналізу, людина може здавати кров протягом дня, а не обов’язково зранку. Для лікарів проведення аналізів у той самий день без попереднього голодування може прискорити постановку діагнозу та початок лікування.

Професор також зазначив, що наведене дослідження мало певні обмеження: воно було спостережним і проводилося в одному медичному центрі Південної Кореї. Більшість учасників була людьми старшого віку. Крім того, науковці не враховували склад їжі, яку учасники споживали перед здаванням крові. Кількість вуглеводів, жирів і білків потенційно може впливати на окремі лабораторні показники. 

"Результати дослідження не означають, що перед забором крові можна їсти. Вони вказують на те, що тривалість голодування перед аналізами має залежати від конкретного показника та клінічної мети дослідження", - підсумував Олег Швець.