Чому ОП воює на боці ворога? - Тарас Чорновіл

     А тепер я вам скажу одну гірку річ - Україна має всі шанси втратити підтримку, забезпечення зброєю й фінансами, потім втратити харизматичного Головнокомандувача та ще весною програти цю війну. І я не бачу в нас шансів, коли проти своєї країни на боці ворога воює (свідомо, чи ні?) її президент та вся його команда.

     Такі ж сумніви у відданості ОП українському опору агресії рф висловив у своєму блозі у новині під назвою "Хто кому Арестович?" відомий журналіст Олег Єльцов:

   - Провина Арестовича не лише  в тому, що він це сказав, а в тому, коли сказав. Й сказав, напевно, невипадково.

Фєйгін з Арестовичем – профі. А останній до того ж знається у військовій справі, наскільки я, цивільна особа, можу судити. В ефірах цього дуету на двохмільйонну аудиторію немає місця експромту – надто відповідальна в них робота. Отже, переконаний, вони свідомо йшли на передбачуваний скандал й зливу ненависті. Я геть не виключаю, що ракету-вбивцю могла вразити наша ППО. Таке ставалося неодноразово, коли збиті літаки й ракети падали на голови цивільних. Це війна. Й ППО скупчене саме навколо густонаселених міст. Тому коли оголошують повітряну тривогу й закликають слідувати до сховищ, варто дослухатися. Хто не йде, або нема куди йти (це найчастіше), той грає у рулетку зі смертю. Це слід розуміти, бо війна.

    То чому ж Арестович вирішив про це повідомити у самий найгіршій момент, коли суспільство вирувало ненавистю до ворога та співчуттям загиблим, чому не відклав подробиць "на завтра"? Й чому на ранок після його ефіру очільник ППО країни незграбно виправдовувався?

      По-перше, позаштатний радник Арестович нічого самотужки не вирішує – вирішують його роботодавці з ОП. По-друге, проглядається єдиний їхній мотив "сказати всю правду": збити рейтинг військових, які на тлі бездіяльності влади по всіх фронтах окрім піару, виглядають просто чарівниками. Згідно з останніми опитуваннями у військових гранично високий рейтинг. Але у ЗСУ навряд чи про це думають, там працюють й роблять перемогу. А одній персоні на Банковій, схоже, дуже кортить сходити ще й на другий строк... Й цілеспрямовані дії у цьому напрямку неможна приховати.

      Між тим, на тлі жахливої звістки з Дніпра відійшла на другий план інша надзвичайна історія цього суботнього ранку: в Києві не спрацювали повідомлення про повітряну тривогу. Хто винний, що стало причиною? Тут слід розбиратися, але ця тема не зацікавила Арестовича з Фейгіним. Механізм оповіщення простий: військові повідомляють цивільну оборону про виникнення небезпеки, ЦО оголошує тривогу. ЦО з самого початку викликає суцільні нарікання: робота провалена вщент – починаючи з обладнання сховищ, навчання населення азам самозахисту й закінчуючи обладнанням ревунів системами безперебойного живлення. ЦО – зона відповідальності Кабміну. То хто зловив гаву: військові чи цивільна оборона? Й це сталося через чиюсь халатність або ж свідомо? Якби не провокаційне одкровення Арєстовича у суботньому ефірі, я б схилявся до першої причини. Але не виключаю, що хтось у високих кабмінівських кабінетах притримав інформацію на догоду Банковій: хто там стане розбиратися, обиватель все спише на військових.

      Тому чекатимемо на результати службової перевірки причин цієї екстраординарної ситуації. Й Арестовичу не варто клеїти дурня: погарячкував, ляпнув щось не те й не тоді. Він не дурень, й на Банковій не дурні сидять. А от чи є в них мораль – то питання риторичне. Сподіваюся, народ нутром відчує "хто кому Арестович" й зробить правильні висновки. Віримо в ЗСУ!