Чому українські аграрії проти швишкого і вважайте, що необачного та поспішного запровадження євросоюзівських правил застосування засобів захисту рослин

Анна Мурашко  - журналіст

Чому різкий перехід на норми ЄС може коштувати агросектору $4,3 млрд на рік/Фото: сайт Ukrainian Agribusiness Club

Компромісне рішення - 10-ти річний перехідний період. Про це в колонці Delo.ua  повідомила координаторка комітету захисту рослин та насіння "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Ганна Каширіна.

Хімікати, якими українські аграрії борються зі шкідниками на полях, занадто ризиковані для довкілля, вважають в ЄС та вимагають відмовитися від них. У наших аграріїв свої аргументи на це. 

"Кліматичні зони України суттєво відрізняються від більшості країн ЄС. Через вищі середньорічні температури на Півдні та Сході пресинг шкідників і хвороб у нас агресивніший. Якщо забрати діючі речовини без адаптованих біологічних або хімічних замінників, ми просто здамо поля на поталу шкідливим організмам", - цитує Каширіна науковців (агрохіміків та фітопатологів). 

Ціна питання - надвисока для українського агробізнесу. Йдеться про відчутні втрати врожайності та скорочення обсягів виробництва зерна щороку. 

Чому агросектору потрібен 10-річний перехідний період для засобів захисту рослин

Український агросектор стикається з ризиком занадто швидкого приведення ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) до стандартів Європейського Союзу. 

Євроінтеграція є стратегічно правильним і неминучим процес. Проте євроінтеграція має відбуватися як керована трансформація, а не як "шокова терапія" для вітчизняного агробізнесу, наголосила Каширіна. 

Аналіз ринку свідчить, що українські технології вирощування мають критично високу залежність від окремих діючих речовин (ДР), які наразі обмежені або не схвалені в ЄС. Їхнє одномоментне виведення з обігу створює ризик не лише для агровиробництва, а й для всього ланцюга –  від виробника ЗЗР до кінцевого експортера, пояснила експертка. 

Ринок ЗЗР: на повну гармонізацію з правилами ЄС дадуть лише три роки

У Верховній Раді України зареєстрували новий євроінтеграційний законопроєкт №15362 "Про засоби захисту рослин", який має оновити правила авторизації та використання відповідних препаратів. Чиннне законодавство у цій сфері потребує суттєвого оновлення, оскільки Україна зобов'язана гармонізувати свої норми з жорсткими стандартами Європейського Союзу до кінця 2028 року.  

У пояснювальній записці стверджується, що прийняття даного законопроєкту матиме комплексний позитивний вплив на розвиток аграрного сектору, систему державного регулювання, охорону здоров’я населення, захист довкілля та міжнародну торгівлю. 

Проте вітчизняні аграрні асоціації наголошують, що європейські виробники переходили на ці правила поступово протягом двадцяти років, маючи всебічну інституційну підтримку. Через це профільні спільноти, зокрема  асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", закликають передбачити 10-річний перехідний період – до 31 грудня 2035 року, для адаптації українського ринку до нових вимог. 

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький також заявляв, що адаптація до стандартів Європейського Союзу у сфері засобів захисту рослин може коштувати агросектору до 20% врожаю та щонайменше $2 млрд на рік.  

Вітчизняні виробники побоюються, що передчасна заборона широкого переліку діючих речовин за відсутності повноцінного доступу до ринку ЄС поставить наш агробізнес у нерівні умови порівняно зі світовими конкурентами, зауважила Каширіна. 

"Перехідний період тривалістю до 10 років для найбільш критичних діючих речовин - це не спроба відтермінувати зміни, а питання виживання нашого агроекспорту, збереження продовольчої безпеки та стійкості економіки в часи глобальних викликів", - зазначила Каширіна.  

 Також час, який необхідний світовим та українським компаніям виробникам ЗЗР для розробки, випробування та реєстрації в Україні, кліматично адаптованих та фінансово виправданих альтернатив.

Регуляторний поспіх може коштувати до $4,3 млрд на рік