«Далекобійні санкції» Сил оборони здійснюються ще й із просвітницькою метою
За матеріалами інтернет-видань
09.08.2026
65
Нафта, бензин і громадська думка на болотах. Вночі 8 серпня Сили оборони України уразили ще два НПЗ – у місті Сизрані (Самарська область) та селищі Ільський (Краснодарський край). Це великі заводи, від яких залежить «паливне благополуччя» цілих регіонів. Потужність лише Ільського підприємства становить близько 6,6 мільйона тонн нафти на рік, а його продукція використовується, зокрема, для забезпечення російських військ. Наші «далекобійні санкції» тримають агресора в стані хронічної паливної кризи, тобто на «сухому баку».
Юрій Федоренко, командир 429-ї Окремої бригади безпілотних систем «АХІЛЛЕС», депутат КМР, радник оборонного комітету ВРУ, сторінка ФБ..
Щоправда, дослідники, які моніторять російські соцмережі, зазначають, що мешканці окремих регіонів (передусім московської агломерації) почали менше скаржитися на «бензинові черги». Це дало привід деяким спостерігачам зробити висновок, що ворог адаптується. Мовляв, «вікно можливостей» Сил оборони, пов'язане з ударами по нафтопереробці, поступово зачиняється. Це не так.
Ворог і справді намагається адаптуватися: знижує вимоги до якості пального, намагається якомога швидше ремонтувати обладнання, імпортує паливо, запроваджує різноманітні квоти та інші обмеження. Було б дивно, якби він цього не робив. У результаті в окремих регіонах довжина черг справді зменшується. Але вона аж ніяк не є інтегральним показником ефективності наших ударів по військово-економічній інфраструктурі агресора в глибині його території.
Паливна криза на болотах залишається стабільно гострою: дефіцит бензину становить 35–40% внутрішнього попиту, а ціни лише протягом минулого місяця зросли на 40% (вони б зросли набагато більше, але процес ціноутворення контролює та стримує кремль). Звісно, існує й регіональна специфіка.
Наприклад, у Красноярську ціни на бензин різко знизили перед візитом путіна, а після його від'їзду так само різко повернули до попереднього рівня. Загалом же можна констатувати: паливна криза не лише не вщухає, а й поширюється на інші галузі економіки. Уже сьогодні ми бачимо, що російські фермери залишилися без солярки й програють і «битву за врожай», і посівну кампанію.
Ще одна важлива функція «далекобійних санкцій» – просвітницька. Обивателі на болотах відчувають, що війна наближається до них: зазирає у вікна, затуляє сонце чорним димом, падає з неба нафтовим дощем, смердить гаром, випалює склади маркетплейсів з імпортними цяцьками. Війна грюкає порожніми каністрами та зазирає у гаманець. Можливо, справжній інтегральний показник ефективності далекобійних ударів – це стан громадської думки мешканців боліт. То що ж вони зараз думають про війну?
Підтримка війни в російському суспільстві опустилася до найнижчих позначок за всю історію спостережень. Про це свідчать дані опитувань соціологічної служби «Левада-центр». Так, у липні 2026 року «дуже успішною» «сво» путіна назвали лише 8% опитаних – мінімум за чотири з лишком роки досліджень. Стільки ж (8%) назвали її «вкрай неуспішною», 20% – «швидше неуспішною», ще 22% відповіли: «важко сказати». Якщо узагальнити, то вперше з початку війни половина росіян перестала вважати вторгнення в Україну успішним.
Експерти Берлінського Центру Карнегі з вивчення росії та Євразії коментують ці результати так: росія дедалі менше впевнена, що її армія здатна перемогти, влада втрачає підтримку в суспільстві, рейтинги путіна знижуються, а люди стають «біднішими та злішими». Водночас вони констатують очевидне: кремль значною мірою захищений від суспільного невдоволення, оскільки в росії не існує реальної опозиції, чесних виборів, незалежних медіа та інших демократичних інститутів.
Що ж, у «простих росіян» нарешті з'явився привід замислитися над необхідністю таких інститутів. Вибір у них невеселий: або вони скинуть владу, або влада перетворить їхнє життя на пекло чи відправить їх на добрива в українську землю. Проте не варто плекати ілюзій: трансформація суспільних інститутів у будь-якій країні триває довго, а в росії – й поготів.
Якщо колись на болотах і проросте справжня демократія, то станеться це, найімовірніше, вже на руїнах недоімперії. Саме до такого агрегатного стану Сили оборони України, власне, й підштовхують ворога. У тому числі – за допомогою «далекобійних санкцій». Далі буде. Не перемикайтеся. Слава Україні!
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ