Чому науковці закликають не відновлювати Каховське водосховище: «Це буде жорстоким актом екоциду»

Четвертий рік після підриву Каховської ГЕС на місці колишнього водосховища продовжує відроджуватися Великий Луг. Молодий ліс там сягає десяти метрів заввишки, плавні наповнюються водою, а також зростає біорізноманіття. Загалом науковці фіксують понад 320 видів квіткових рослин, дедалі частіше бачать пеліканів, лисиць і зайців, а у Дніпрі — червонокнижних осетрів.

Разом з екологом Вадимом Манюком наші кореспонденти вирушили на берег колишнього Каховського водосховища, щоб побачити, як змінився Великий Луг за рік. Через постійну загрозу російських дронів досліджувати територію стає дедалі небезпечніше: на окремих ділянках на роботу є лише близько десяти хвилин.

Що може чекати на ці території після завершення війни та чому науковці закликають не затоплювати цю територію знову — у спеціальному репортажі Суспільного.

Яким може стати Великий Луг

За спостереженнями науковців, основний прогноз після спуску Каховського водосховища справджується: територія заростає молодим лісом, відновлюються плавні, а разом із ними збільшується видове різноманіття. Еколог Вадим Манюк зазначив: якщо режим Дніпра залишатиметься приблизно таким, як протягом перших чотирьох років після катастрофи, ліс продовжить рости та поступово формуватиметься за сценарієм заплавного лісу.

«Ліс буде підніматися, русло Дніпра залишатиметься таким природним, диким, річка буде чистою, болота будуть далі також залишатися на своїх місцях, буде більше різноманіття флори і фауни. Болота й луки будуть формуватися, тобто видове різноманіття стане більшим, ліс буде підростати і далі формуватися за тим самим сценарієм, що й у всіх інших заплавних лісах. Тобто, буде формуватися перший ярус дерев, підлісок почне формуватися, ну і ґрунт буде розвиватися», — пояснив Манюк.

Науковець, еколог Вадим Манюк.

Згодом у лісі сформуються різні яруси рослинності, а ґрунт продовжить розвиватися. За оцінкою еколога, на це потрібно близько 50 років.

«Повторне затоплення буде жорстоким актом екоциду»

Окреме питання — що станеться із цією екосистемою, якщо після завершення війни ухвалять рішення відновити греблі та знову затопити територію. Манюк вважає повторне затоплення новою масштабною екологічною катастрофою.

«Якщо після закінчення війни комусь все ж таки прийде в голову відновити греблі, це буде такий жорстокий акт екоциду. Масштаби цієї катастрофи можна порівняти тільки із затопленням Великого Лугу в 1950-х роках (під час створення Каховського водосховища — ред.). Тоді так само це була катастрофа, і зараз буде така ж сама катастрофа — знищити 200 тисяч гектарів найцінніших екосистем, які можуть бути в степовій зоні взагалі, і тут сформуватися. Це неможливо навіть уявляти і не варто», — сказав він.

Великий Луг, який відновився після підприву Каховської ГЕС. Суспільне Дніпро

На його думку, нинішня екосистема, яка формується на десятках тисяч гектарів, має залишитися недоторканою.

«Якщо залишити все, як є, то ми отримаємо унікальний природний об'єкт в степовій зоні України. Це може бути найкращий біосферний заповідник. Він може конкурувати, можливо, з Чорнобильським в чомусь. В них схожа доля. Там в результаті катастрофи він сформувався, і тут в результаті катастрофи», — зазначив Вадим Манюк.

Молодий ліс, що утворився на місці колишнього Каховського водосховища. Суспільне Дніпро

Великому Лугу пропонують надати заповідний статус

За словами еколога, нині на державному рівні робота над наданням Великому Лугу природоохоронного статусу не ведеться. Водночас у 2026 році громадські організації виступили з ініціативою домогтися для Великого Лугу статусу об'єкта всесвітньої спадщини людства. Втім, Вадим Манюк вважає, що такого статусу буде недостатньо для безпосереднього захисту природної екосистеми.

«На мій погляд, це не головне і не вирішить проблеми природи Великого Лугу. Тому що це, звісно, підвищить статус — це дуже високий статус, і, безумовно, це має бути змішаний об'єкт одночасної культурної і природної спадщини — це без сумніву. Але Великому Лугу потрібен статус біосферного заповідника або щонайменше національного природного парку. Для того, щоб захистити саме природну спадщину. Але питання про створення біосферного заповідника поки що не ставиться на державному рівні. І це дуже неправильно, це треба ініціювати якнайшвидше», — пояснив він.

Корова пасеться на території колишнього Каховського водосховища. Суспільне Дніпро

Еколог вважає, що визначитися з майбутнім Великого Лугу необхідно вже зараз — поки природна система продовжує формуватися. За його словами, заповідний статус дозволив би захистити територію та забезпечити умови для її подальшого природного розвитку.

Водночас частина Великого Лугу зараз залишається недоступною через бойові дії та російські дрони. Це ускладнює не лише дослідження, а й оцінку того, що відбувається на територіях, куди науковці не можуть потрапити.

Автор — Євген Педашенко