Десята річниця децентралізації на Дніпропетровщині

 03.04.2024 · Тетяна Кир'янова

Процес децентралізації на Дніпропетровщині вніс нові корективи в роботу органів місцевого самоврядування та життя громад. Нових викликів додала і війна, через яку перспективи та плани змінювались. Про це Відкритому розповіли керівниця регіонального офісу “U-LEAD з Європою” у Дніпропетровській області Олена Тертишна, голова Магдалинівської громади, керівник Дніпропетровського обласного відділення Всеукраїнської асоціації громад Володимир Дробітько та голова Межівської громади Володимир Зражевський. 

На початку квітня реформі місцевого самоврядування та децентралізації влади виповнюється 10 років. В Україні процес децентралізації розпочато у 2014 році з прийняття Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. “Дніпропетровщина була в авангарді процесу об’єднання територіальних громад. Наш регіон був першим в Україні, який схвалив перспективний план впровадження реформи місцевого самоврядування і децентралізації влади на своїй території.

Було створено план формування спроможних громад регіону. І перші роки 2014-2015 були часом переконань про добровільне об’єднання громад. Дніпропетровщена була лідером по Україні, яка виконала план роботи до місцевих виборів 2020 року. Усі громади забезпечили власну стійкість, і це неабияке досягнення для органів місцевого самоврядування. Бо навіть війна показала, що громади готові боротись з усіма викликами і показувати гарні результати.

І з цим допомагає програма “U-LEAD з Європою” у Дніпропетровській області. До війни це були проєкти по розвитку територій, а наразі це питання відновлення, формування безпекового середовища у громадах, підтримки ВПО та інші”, – говорить Олена Тертишна. На Дніпропетровщині наразі громади покладають всі зусилля задля відновлення інфраструктури, підтримки медичного забезпечення, освіти.

“Я вітаю всіх мешканців сільських, селищних, міських громад Дніпропетровщини із першим серйозним ювілеєм – 10-річчям з моменту об’єднання, децентралізації. Скажу, що до цього ми йшли доволі тернистим шляхом. Наразі наш регіон має 76 громад, і це велике досягнення. Наша Всеукраїнська асоціація громад нині відстоює євроінтеграційний законопроєкт № 4298, в якому йдеться про необхідність введення державного нагляду за місцевим самоврядуванням. Велика робота ведеться зараз і в галузі медицини. Це створення медичних та аптечних пунктів у віддалених селах та відкриття реабілітаційних просторів”, – зазначає Володимир Дробітько. І далі Володимир Дробітько говорить: Межівська громада на Дніпропетровщині однією з перших в Україні розробила та схвалила Комплексну Програму та план відновлення громади. Майже рік тривала робота над її впровадженням. “До повномасштабного вторгнення наша громада не мала великих ресурсів для інтенсивного розвитку, а війна лише поглибила економічні проблеми – на рівні і державного, і місцевого бюджетів. Межівська громада знаходиться фактично на лінії зіткнення і потерпає від обстрілів ворога. Над розробкою Програми відновлення ми працювали майже рік. Спочатку йшли майже наосліп, орієнтуючись на власний досвід та знання. Потім використовували методичні рекомендації, консультувалися з експертами та фахівцями.

Адже розуміли, що відбудова та розвиток громади потребують залучення інвестицій в інфраструктуру та економіку. І ось маємо результат. Межівська громада – одна з перших в Україні, яка має такий документ. Я розповів про наш план відновлення на засіданні у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України. Під час презентації отримав пропозицію представити Програму відновлення на конференції Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться 11-12 червня в Берліні”, – розповідає Володимир Зражевський. Голова громади переконаний, що ця Програма допоможе залучати кошти в громаду для реконструкції, будівництва, відновлення соціальної, дорожньої інфраструктури та економіки. Документ включає такі розділи, як житлове будівництво, соціальна інфраструктура (заклади охорони здоров’я, освіти, культури), дорожнє будівництво (Т-0406, Т-0428 та ін.), екологія (сміттєзвалище, очисні споруди, водопостачання, збереження заказників), безпекові заходи (будівництво укриттів, створення пожежної охорони віддалених населених пунктів), збереження пам’яток архітектури, історії та інше.