У Дніпрі фахівці виявили підвищений радіаційний фон у старому радянському годиннику. Його приніс на перевірку до Дніпровської політехніки колекціонер. За словами доцента Дніпровської політехніки Павла Ломазова, показники біля годинника перевищували природний фон у 18–20 разів.
Якою може бути причина такого перевищення та чи небезпечно зберігати такі речі вдома — читайте у матеріалі Суспільного.
Перевірка годинників
Разом з Суспільним Павло Ломазов провів експеримент із трьома радянськими годинниками 1970-х років. За допомогою дозиметра визначали, чи фіксує прилад підвищений рівень випромінювання.
Першим перевірили «Політ», дозиметр показав природний радіаційний фон. Так само перевищень не зафіксували біля «Командирських».
Коли ж радіометр піднесли до годинника «Спортивні», прилад почав характерно потріскувати, а показники — зростати.
«Відчуваємо відразу звук, можна почути від приладу потріскання, тобто це прилад, який вловлює це випромінювання. І дійсно зараз ми бачимо, що є перевищення певні», — пояснив Павло Ломазов.
За словами науковця, саме цей годинник раніше й викликав питання під час перевірки. Ломазов розповів, що до них час від часу звертаються люди, які мають старі наручні годинники та хочуть дізнатися, чи не містять вони джерел випромінювання. Більшість перевірених зразків показували природний фон, однак цей став винятком.
«Було декілька годинників — всі показували природну норму, але попався один, який норму не показав. Ми дійшли до висновку, що цей годинник вже був виготовлений за новими радянськими стандартами, коли вже не використовували радій, але там могли бути переставлені просто старі деталі, стрілки з тих, які вже були заборонені», — розповів Павло Ломазов.
Чому годинник може випромінювати радіацію
Фахівець пояснює, причина підвищеного радіаційного фону — у фарбі, в якій містилися солі радію. Її за словами науковця до 1960-х років використовували у годинниках, саме вона дозволяла бачити стрілки та позначки на циферблаті у темряві.
«При радянщині використовували часто світломасу, коли фарбували деякі елементи. Потім виявилося, що ця світломаса радіоактивна, тому що з радію ця маса виготовлена. І тоді скасували виробництво і використання цієї речовини», — пояснив науковець.
Пізніше від використання радію у таких годинниках почали відмовлятися, на заміну йому прийшов фосфор, каже експерт. Водночас, за словами науковців, у пізніших моделях могли траплятися старі деталі. Саме з таким випадком, припускає Ломазов, вони й зіткнулися: бо годинник був виготовлений тоді, коли радій уже не мали використовувати, а всередині найімовірніше встановлені старі стрілки покриті світломасою.
Чи небезпечно носити такий годинник
Показник у десятки разів вищий за природний фон не означає, що короткий контакт із годинником одразу викличе захворювання, наголошує Ломазов.
«Небезпечним є більше, коли його носять постійно. Наприклад, у людини родимки є на руці, на зап'ясті, або коли людина його розбирає і щось з ним робить всередині, продуває самостійно, перефарбовує циферблат, то це є небезпечно. Тому що ці стрілки або циферблат, якщо він був пофарбований цією світломасою, вже впродовж стількох років починає сипатися, перетворюватися в пил», — пояснив Ломазов.
Також каже, що з наслідками від роботи з фарбою, яка містила солі радію зіткнулися ті, хто фарбував годинники.
«Буває таке, що ти малюєш пензликом, раз десь щось доторкнувся до ока чи рота, і воно ось так попадало. А потім у людей, на жаль, була онкологія, особливо кісткова. Різні побічні ефекти, коли напряму люди стикалися з цією масою», — каже фахівець.
Більший ризик, за словами науковця, мають годинникарі та інші люди, які розбирають чи ремонтують такі годинники, бо під час ремонту людина може вдихнути небезпечні частинки.
Як зрозуміти, чи може старий годинник бути небезпечним
Не кожен радянський годинник є джерелом підвищеного випромінювання, зазначає фахівець, і радить насамперед звернути увагу на вік і модель аксесуару та перевірити інформацію про те, коли її виготовляли. Достовірно ж перевірити рівень випромінювання можна дозиметром.
«Якщо людина бачить, що вночі воно світиться, якийсь елемент, то це вже перша ознака. Або просто почитати, через фотографію зробити пошук, знайти цю модель, почитати, в які роки виготовлялися моделі», — говорить він.
Подібні матеріали використовували не лише в наручних годинниках. За словами науковця, світломасу постійної дії використовували також на радянських ялинкових іграшках та авіаційних приладах.
Що робити, якщо вдома знайшли такий годинник
Павло Ломазов пояснює, якщо вдома знайшли такий годинник, насамперед — не розбирайте його. Також не треба самостійно чистити чи ремонтувати циферблат і стрілки, каже експерт.
«Категорично не можна розбирати, самостійно ремонтувати, чистити щось, щось дофарбувати, контактувати прямо з відкритим годинником, коли скельце зняте, циферблат відкритий. Це категорично», — наголошує Павло Ломазов.
З часом стрілки такого годинника можуть перестати світитися, каже Павло Ломазов, однак це не означає, що радій у світломасі перестав бути радіоактивним. Період його напіврозпаду становить близько півтори тисячі років.
Якщо ж ви виявили, що ваші годинники мають перевищення радіаційного фону, науковець радить не користуватися ними та передати на утилізацію спеціалізованим службам. Годинник, у якому під час перевірки зафіксували перевищення радіаційного фону — повернули власнику, надалі його мають утилізувати.
