Єдиний спосіб не допустити черговий геноцид - Збройні сили України

• Блог Юрія Луценка

Юрій Луценко військовослужбовець ЗСУ

      У часи керівництва МВС я читав по вихідних архівні матеріали. Найстрашніші були папки з написом "Голод".

Найбільше запам'яталася одна, де на зворотній стороні шпалер голова сільради описав випадок людоїдства.

       У колгоспника в 1932-му вмерли двоє доньок, потім і дружина. Залишилася нерідна старша дівчинка, яку він убив і з'їв. Теща знайшла рештки дитини на глинищі...

Якось у мене по робочих питаннях був керівник митниці, комуніст Калетник.

- Невже це правда? – якось перелякано спитав він, побачивши надпис на папці.

- Так, візьми, почитай, це ж про твою Вінничину, – відповів я.

- Та ні, не хочу цього й чути, – він різко підвівся і ледь не бігом пішов із кабінету.

      Ще багато років суспільство опиралося правді. Але політика Ющенка діяла знизу, правда пробивалася із безіменних колективних могил.

І все ж багато хто чіплявся за формулу "ну не могли ж вони в москві це зробити спеціально!".

     Тепер ми всі знаємо: могли, хотіли і зробили.

І єдиний спосіб не допустити черговий геноцид – ЗСУ.