Європарламент, після виборів, проукраїнський, - Ігор Гузь

   З 6 по 9 червня країни Європейського Союзу обирали 720 депутатів Європарламенту, які на наступні п’ять років визначатимуть напрямок розвитку всіх європейських владних інституцій.

Спробував проаналізувати основні результати виборчих перегонів.

1. Українці можуть спати спокійно: центристські сили збережуть владу у Єврокомісії разом з курсом на підтримку України. Стовпом цього процесу, звичайно, є досвідчена президентка Єврокомісії, 65-річна Урсула фон дер Ляєн (на фото), яка має всі шанси на переобрання.
2. Європейська народна партія отримала додаткових одинадцять мандатів і залишиться хребтом об’єднаної Європи. Запит на помірковану правоцентристську та християнсько-демократичну модель розвитку залишається великим.
3. Соціал-демократична партія перебуває в серйозній деградації, адже не здобула перемоги в жодній з "великих" європейських держав, хоча й отримала всього на один мандат менше, ніж на виборах 2019 року. Наразі це вічні "молодші" партнери консерваторів у коаліційній спілці.
4. Найбільшою поразкою цих виборів можна вважати результат ліберальної фракції "Оновити Європу", що отримала на 20 мандатів менше, зокрема, у зв’язку з поразкою партії Макрона у Франції. Запиту в європейців на ліберальний курс, як виявилося, немає. 
5. Можна сказати, що і правого реваншу не відбулося. Не зважаючи на те, що дві праві політичні групи на чолі з Джорджею Мелоні (Італія) та Марін Ле Пен (Франція) отримали на 15 мандатів більше, та, все ж, це не настільки суттєвий політичний прогрес. Йде мова про можливе об’єднання цих двох груп в одну, але це складний процес, адже між багатьма правими партіями присутні старі та нерозв’язані конфлікти. Але, якщо би це сталося, то фракція правих стала би другою по кількості депутатів після консерваторів.
6. Великими невдахами минулих виборів також виявилися зелені, що отримали на 20 мандатів менше. "Зелений курс" Європи теж виявився непотрібним. 
7. Серед нових політичних утворень у Європарламенті можна спрогнозувати створення крайньо-правої групи на чолі з представниками "Альтернативи для Німеччини" (15 мандатів). Цих представників нещодавно виключили з групи "Ідентичність та демократія", і процес виключення був ініційований Марін Ле Пен. Вона намагалася зробити свою власну праву групу більш респектабельною для виборців з огляду на майбутні парламентські вибори у Франції.

   Ще одне нове політичне утворення може сформуватися на ліво-консервативних ідеях, об’єднавши італійський "Рух п'яти зірок" (8 мандатів) та нову німецьку партію "Альянс Сари Вагенкнехт" (6 мандатів). Це може бути нетиповий лівий союз з вираженим вкрапленням консервативних ідей. Проте для цього їм потрібно буде об’єднати щонайменше 23 депутати з семи країн ЄС.

1. Якщо коротко пройтися по результатах у наших сусідів, то маємо наступну ситуацію:

• Польща. Майже однакову підтримку отримала правоцентристська "Громадянська платформа" (21 мандат) та консервативна партія "Право та справедливість" (20 мандатів). Найбільш сумно виглядає здобуття шести мандатів антиукраїнською партією "Конфедерація". Але великої ролі у європейському політикумі вони відігравати не будуть, на відміну від переможців виборів, що, фактично, стануть одними з ключових гравців у своїх фракціях.
• Словаччина. Тут приємно, що незважаючи на істерію пов’язану з пораненням прем’єр-міністра Роберта Фіцо, його соціал-демократична партія отримала лише друге місце (5 мандатів), пропустивши вперед лібералів з "Прогресивної Словаччини" (6 мандатів). Очевидно для України вигідна підтримка політичних сил, що є в опозиції до режиму Фіцо.
• Угорщина. Партія "Фідес" Віктора Орбана показала найгірший результат за останні десятиліття. 44% голосів. Натомість новосформована опозиційна партія партія "TISZA" отримала майже 30%, що дає шанс на формування сильного опозиційного блоку на чолі з харизматичним Петером Мадяром, котрий в своїй риториці цілком адекватно висловлюється щодо України. Ну і бонусом, не можна не згадати, що на виборах мера Будапешта переміг діючий голова Гергель Корачонь, який всього на 325 голосів обійшов кандидата, якого підтримав Орбан.
• Чехія. Проукраїнська і наразі владна коаліція "SPOLU" отримала друге місце і 6 мандатів, пропустивши вперед опозиціонерів з ANO 2011 Андреєм Бабішем, котра отримала 7 мандатів. 
• Румунія. Проукраїнська "Національна коаліція Румунії", що складається з Соціал-демократичної партії та Націонал-ліберальної партії отримала цілих 48% підтримки виборців. 
• Болгарія. Переможцем виборів стала право-центристська та проукраїнська партія "GERB" з 25% голосів. Друге та третє місце теж отримали партії, що підтримують Україну, натомість соціалісти, на яких орієнтований недружній до наших інтересів Президент Болгарії Румен Радев провалилися і мають всього 6% голосів.
• Балтійські країни. Там все спокійно, в переважній більшості всі євродепутати підтримують Україну. Явних агентів кремля цього разу виборці не пропустили. 

   У найближчі два місяці буде тривати коаліційна робота, яку вже розпочала Урсула фон дер Ляєн, запросивши в спілку до консерваторів соціал-демократів та лібералів. Такий склад учасників має більше, ніж половину від усіх європарламентарів. В кожній із фракцій є особисті неприятелі Урсули і тому вона повинна спробувати віднайти ще декілька десятків голосів. Можливо, це будуть "зелені" або ж персональна підтримка з боку партії прем’єрки Італії Джорджії Мелоні "Брати Італії".

   Загалом для України результати цих виборів є цілком оптимістичними. Далі справа за нашими зусиллями в справі інтеграції до Європейського Союзу.