Процес детінізації української економіки суттєво загальмував, що призвело до недовиконання податкових надходжень у 2025 році на 2,6% від плану. Попри оновлення керівництва, Бюро економічної безпеки не демонструє ефективних результатів у боротьбі з масштабними схемами. Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише agronews.ua.
За його словами, безпорадність правоохоронців завдає державі не меншої шкоди, ніж пряма корупція.
Гетманцев зазначив, що держава досі не може забезпечити бізнесу рівні умови через функціонування тіньових ринків у багатьох сферах. Зокрема, йдеться про ринок електроніки, ресторанний бізнес, продаж авто та ринок підакцизних товарів.
Ключові проблеми детінізації:
- Гральний бізнес: через відсутність державної системи онлайн-моніторингу бюджет втрачає 20 млрд грн на рік. Гетманцев покладає відповідальність за цей зрив на Мінцифри та держагентство «ПлейСіті».
- Тютюновий та алкогольний ринки: впровадження електронного акцизу продовжує блокуватися, на що постійно скаржиться легальний бізнес.
- Податкові надходження: якщо у 2024 році детінізація принесла додаткові $2,5 млрд, то у 2025-му зафіксовано недовиконання плану на 33 млн грн.
На думку очільника профільного комітету, БЕБ на дев’ятому місяці роботи нової команди залишається «засміченим» і професійно неспроможним. Гетманцев наголосив на відсутності реальних змін у територіальних управліннях та неефективності точкових реалізацій.
«У керівництва БЕБ є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, аби вимести бруд з кімнати, навести порядок», — підкреслив нардеп.
Він додав, що зараз перед керівництвом Бюро стоїть вибір: або почати демонструвати конкретні результати у боротьбі зі схемами, або піти з посад. Протидія «клановій системі» у фінансовому секторі залишається головним викликом для реформи.