Обстріли Нікопольщини, відключення світла, попередження про пориви вітру

Ольга Вагнер

24 квітня 2024 року

Оперативні новини Дніпра та Дніпропетровської області за 24 квітня 2024 року читайте в хроніці подій від редакції Суспільне Дніпро.

Вимкнення електропостачання на Дніпропетровщині: де 24 квітня не буде світла

На Дніпропетровщині 24 квітня через проведення планових робіт припинять електропостачання у кількохвівдразу населених пунктах.

Війська рф вдарили по Нікопольщині дронами та артилерією

У ніч на 24 квітня війська рф вдарили по Нікопольському району. Застосували дрони-камікадзе різних типів та важку артилерію. Поцілили по райцентру, Мирівській і Марганецькій громадах. Пошкоджені підприємство й агрофірма. А ще – лінії електропередач. Без світла залишилася частина абонентів.

"Тюльпанів насадив соток 25. Хати вже немає, а квіти є". У селі на Дніпропетровщині згадують квітникаря Федора Кожу

У селі Шевченківка в Магдалинівській громаді Дніпропетровщини похований Федір Кожа — чоловік, чиє життя було тісно переплетене з квітами. Селянина не стало чотири роки тому, але добра память про нього досі живе, розповідають кореспонденти Суспільного.

Федір Кожа народився 1943 року, у часи Другої світової. Втративши батька на війні, він виховувався матір'ю та бабусею.

З 15 років Федір розпочав працювати: спочатку вантажником, а потім на фермі, де випасав худобу. Також працював у кузні. У селі згадують, що він ніколи не відмовляв людям — допомагав лагодити паркани, стріхи, копав городи, каже говорить сусід Федора Микола Галичий.

"Був кремезним чоловіком з великою силою. Дуже мало майстрів які вміли клепати коси, його навіть запрошували до Полтавської області, і він не відмовляв, їхав туди на велосипеді", — говорить сусід.

Проте його справжньою пристрастю стали квіти, кажуть в селі.

"Квіти для нього були не просто окрасою, а сенсом життя. Як тільки розквітали його квіти, все село наче оживало. Люди йшли до Федора, щоб помилуватися красою, отримати заряд натхнення та просто поспілкуватися з цією дивовижною людиною", — розповідає Віра.

"Це найкраща пам'ять про нього"

З роками Федір створив цілу плантацію тюльпанів, за якою дбайливо доглядав. Не маючи власної сім'ї, Федір дарував свою любов квітам, каже сусід Микола.

"Федір зажди любив дарувати квіти. Возив до церкви, дарував односельцям. Велосипедом долав відстань, щоб повезти квіти в Дмухайлівську церкву, а це кілометрів десь 60. Був у нього великий город і завжди там були квіти, особливо пам’ятаю високі хризантеми та майори. А тюльпанів насадив перед хатою, десь соток 25. Зараз хати вже немає, майже нічого від неї не залишилося, а квіти і досі є", — згадує Микола.

Також Федір Кожа писав вірші. Деякі з них, що були опубліковані, досі зберігаються в Магдалинівському краєзнавчому музеї.

З 2015 року чоловік жив у будинку для людей похилого віку в селі Гупалівка. У 2020 році він помер. Односельці виконали бажання Федора і поховали у рідному селі, а також встановили пам’ятник.

"Він був гарною людиною і хочеться його пам’ятати, а також зберігати пам’ять про нього і його справу, адже квіти для нього були не просто рослинами, а частиною його душі», — говорить Віра.

Майже кожен житель села має у своєму дворі "тюльпани від Федора", а люди з сусідніх сіл приїжджають, щоб помилуватися його клумбою та зробити пам'ятні фото.

"Це найкраща пам'ять про нього – жива, вічна, сповнена любові до життя та краси", — каже Віра.

Авторка — Юлія Киричок