Грабежі на закупівлях в Міноборони тривають, міністр дозволяє собі брехати

      Тільки факти. Ось чим варто відповісти, зважаючи на останні заяви міністра оборони Олексія Резнікова. Міністра, який, на жаль, дозволяє собі брехати та звинувачувати інші державні структури та людей у невиконанні своїх же обіцянок.

    Нижче зібрали для вас головні обіцянки міністра щодо "ремонтування" закупівель у Міноборони. У хронологічному порядку. Нехай цей перелік також послугує "шпаргалкою" для журналістів під час наступних інтерв'ю. Отже.

11 серпня 2022 року. Це ще до скандалу. Міністр обіцяє запустити роботу "Агенції оборонних закупівель" як єдиної нацагенції, що забезпечує централізовані закупівлі у сфері нацбезпеки та оборони.

Статус: ДП "Агенція оборонних закупівель" нібито працює і навіть почала укладати контракти по збройним закупівлям. Але агенція і досі функціонує як спецекспортер, тобто не має власного бюджету, а на замовлення Міноборони виконує закупівлі в збройних виробників та посередників, залишаючи собі комісійний відсоток. Основний бюджет на закупівлі зброї досі під контролем Міноборони, зокрема департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки, якого з літа 2022 до січня 2023 очолював сумнозвісний Олександр Лієв. Замість Лієва нового очільника департаменту не призначено, а функції основного закупівельника зброї країни виконує, за словами Дениса Шарапова, т. в. о. Тоомас Нахкур.

    Щодо закупівель речового забезпечення має запрацювати інше ДП – "Агенція закупівель у сфері оборони" (важливо не переплутати). Ця агенція не розпочала свою роботу й перебуває на стадії задуму. Усі незбройні закупівлі досі виконуються департаментом державних закупівель та матеріального забезпечення, який очолює т. в. о. Департамент підпорядковується заступнику міністра Денису Шарапову, ексбізнеспартнеру Андрія Єрмака.

25 січня 2023 року. Пост-реакція міністра на скандал. Обіцянка провести за 4-5 місяців реформу харчування за поширеним у НАТО підходом.

Статус: невідомо. Взагалі не дуже зрозуміло, що хотів сказати міністр цією обіцянкою. Мабуть важливість цієї заяви саме у використанні слова "НАТО" в контексті закупівель.

31 січня. У ще одному пості міністр визначає, що дав для виконання такі доручення: "[1] здійснити аналіз цін та процесу їхнього формування; [2] зменшити термін контракту з постачальниками; [3] розробити нові підходи, які будуть включати механізми прозорості та підзвітності, переходу до меню (раціонів) зі збереження продуктового різноманіття, публікацію цін, тощо".

Статус по пунктах: Міноборони вважає, що виконали першу і другу умови. Відомо, що деякі ціни після скандалу справді зменшили, лишивши, щоправда, "яблука по 51 грн" та деякі інші незрозумілі суми. Це при тому, що міністр заявляв в інтервʼю УП, що "помилки немає".

    Строки контрактів теж справді зменшили до 3 місяців. Проте потім знову продовжили ще на стільки ж. Хоча скорочення строків контракту мало б робитися для того, що переглядати ціни щоквартально й не закладати в них початково річну інфляцію. Тож якщо такі продовження стануться ще двічі – суть цієї зміни, звісно, буде втрачена.

Щодо "підходів прозорості" – їх запроваджено в законі, розробленому антикорупційним комітетом за участі Мінеку та ЦПК, і буде впроваджено з 23 квітня.

5 лютого. Пообіцяв розроблення "Military Prozorro".

Статус: 5 квітня міністр звинуватив у відсутності технічного рішення Prozorro. Хоча функціонал для оборонних закупівель на сайті Prozorro є. Ось він. Там уже купують, наприклад, військову форму окремі військові частини, підрозділи Держприкордонслужби й Нацгвардії. Але для цього треба окремо надіслати документи Prozorro, чого міністерство робити чомусь не хоче. Ще раз – робити оборонні закупівлі в Prozorro можна ВЖЕ через рамкові угоди, але саме Міноборони цього не робить.

Те ж 5 лютого. Обіцянка створити "антикорупційну раду" при Міноборони.

Статус: не виконано, як пише одна з переможців онлайн голосування до ради Тетяна Ніколаєнко. Ми в ЦПК від початку заявили, що вся ця ідея з антикорупційною радою не більше, ніж імітація діяльності. Тепер можемо просто спостерігати це й на практиці.

13 лютого. На тлі скандалу пообіцяв призначити нових заступників міністра.

Статус: нові заступники – Віталій Дейнега та Андрій Шевченко – призначені, проте жоден із них не має відношення до закупівель. Замість звільненого заступника Шаповалова департамент нелетальних закупівель почав курувати вже згаданий ексбізнеспартнер Єрмака Денис Шарапов. За словами Резнікова в липні 2022 року, Денис Шарапов зайшов у міністерство курувати закупівлі зброї.

     Замість ексдиректора відповідального департаменту Хмельницького призначень не відбулося, функції виконуються т. в. о. Відповідальна за закупівлі людина, до якої була хоча б якась довіра, і досі не призначена. Виглядає так, що на практиці саме Денис Шарапов курує в міністерстві не тільки закупівлі зброї, але і всі нелетальні закупівлі. Тобто розпоряджається де-факто багатомільярдними бюджетами, закритими від громадського контролю.

Ось і все. Українці точно все розуміють. І висновки зможуть зробити самі.