Гуляйпільська спільнота прохає жителів зберегти історію краю
За матеріалами інтернет-видань
04.05.2026
80

На фото: Запорізький степ у кінці місяця квітня року Божого 2026.
Друзі.
Ми хочемо донести до розуміння усіх українців той жахливий, але неминучий факт, що ми - останнє покоління, яке бачить наш Гуляйпільський край таким. Бачить наші села з їхніми мешканцями, історичні та природні ландшафти.
"Гуляйпільські старожитності", сторінка спільноти в соцмережах.
Війна стирає все на своєму шляху.
Більшість населених пунктів у 20 кілометровій зоні зітерті з лиця землі. Відтік населення продовжує відбуватись жахливими темпами. Мешканці вже не виїздять тимчасово, а назавжди покидають свої домівки де жили століттями їхні предки, переселяються у інші регіони. Небезпечна зона, в якій вже неможливо жити, давно не 10 і не 15 км, а 20-30 км і вона розширюється... Щоденно десятки фашистських КАБів летять на прифронтові села. Щоденно десятки і сотні зруйнованих будинків.
Ми втрачаємо соціокультурну структуру регіону. Ми втрачаємо носіїв культурних та історичних практик, носіїв пам’яті про регіон загалом. Все, що ми зараз зможемо зберегти, зафіксувати, задокументувати – це і буде той матеріал, що розповідатиме у майбутньому про цей багатостраждальний Гуляйпільський край і людей, які тут мешкали.
В наших силах зараз:
записати спогади старожилів із запорізьких сіл та міст (домовтесь з такими людьми про зустріч і ми спробуємо з ними зустрітись та записати спогади). Або запишіть спогади своїх рідних старшого покоління власноруч хоча б на диктофон на телефоні.
вивезти з прифронтових населених пунктів родинні архіви (фотоальбоми, документи, листи тощо).
надати нам ці матеріали на оцифрування та вивчення (після опрацювання все повертаємо вам). Якщо вам немає де їх зберігати – ми можемо взяти на зберігання у нашому архіві. Якщо вам не потрібні такі матеріали – ми з радістю приймемо їх у наші фонди (будь які фото будуть цінними та корисними).Якщо ви давно зберігаєте архіви своїх рідних у Запоріжжі чи інших містах України - теж напишіть нам і ми організуємо їх оцифрування.
вивезти із прифронтових населених пунктів речі, що несуть історичну цінність: - давні меблі, предмети традиційного побуту, давні господарські знаряддя, давній посуд, зразки вишивки (рушники, сорочки, картини тощо), ікони, рукописи, цікаві публікації тощо.
якщо немає змоги самостійно вивезти такі речі - напишіть нам і ми спробуємо допомогти якщо ще дозволяє безпекова ситуація.
Ви можете також долучатись на рівні волонтерства до збору інформації та матеріалів, оцифрування та загалом документування історичної та культурної спадщини (напишіть нам якщо маєте таке бажання). Повірте, ми знайомі з безліччю історій, коли родини втрачали всі свої архіви, всі родинні фото, спостерігали сотні і тисячі старих хат у яких горіли давні скрині, старі традиційні меблі, вишивки, винесені на горище фото у рамках і цей список можна продовжувати до безкінечності.
Звичні речі, які нам здавались буденними, очевидними та вічними завтра ми зможемо бачити лише на фото чи у музеях.
Логіка «та нехай завтра», «нехай після війни», «нехай після свят», «ось я когось попрошу нехай», «ось я пошукаю пізніше» не працює. Знаємо це з гіркої практики. Завтра може бути пізно.
Знаємо, що є купа інших проблем та клопотів, але подумаймо і про майбутнє, про те, що ми залишимо після себе.
Разом збережімо пам’ять про славний і благодатний Гуляйпільський край для наступних поколінь, і тим самим збережемо хоч невелику частину історії та культури України загалом.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ
