Гуляйпольський напрямок став прикладом одного з найсерйозніших управлінських провалів за останній час
За матеріалами інтернет-видань
26.12.2025
36
З ФБ- сторінки Вадим Кирпиченко:
Місто Гуляйполе на Запоріжжі повністю окуповане. Ворог без особливого опору отримав доступ до командного пункту батальйонного рівня просто в межах міста. Усередині — техніка, засоби зв’язку, робочі карти, документи, печатки. Частина пристроїв навіть не була захищена. Це не хаос бою — це наслідок рішень, або їх відсутності.
Особливо цинічно виглядає те, що противник знав не лише напрямок, а й конкретне місце розташування штабу. КП залишався там навіть тоді, коли загроза входу ворога в місто вже була очевидною. Це вже не помилка — це нехтування базовими принципами безпеки та управління.
Про те, що ситуація котиться до катастрофи, говорили задовго до цього. З кінця 2023 року проблеми у війську лише накопичувалися: виснаження людей, кадрові провали, некомпетентні рішення, параліч у вертикалі управління. Армія відчуває гострий дефіцит особового складу, але при цьому підготовлені фахівці місяцями не можуть потрапити на фронт через зниклі документи, «завислі» переведення й атестати, які губляться десь між штабами. Це вже не бюрократія — це саботаж боєздатності.
Ще вчора моральний стан виглядав як безсилля. Сьогодні — як реальний страх. Бо зник зв’язок з офіцерами батальйону, їхній статус невідомий, а реакція системи — запізніла й мовчазна. Інцидент стався не миттєво, але про нього воліли не говорити. Натомість — термінові вказівки «прибрати сліди» у службових чатах. Це виглядає не як управління кризою, а як спроба сховати її масштаб.
На цьому фоні заяви про «контроль ситуації» звучать відверто відірвано від реальності. Коли КП з секретною інформацією втрачено, коли офіцери не виходять на зв’язок, коли місто фактично залишене — це вже не контроль. Це провал, за який хтось дуже не хоче відповідати.
Ще одне болюче питання — тактика і стратегія. Де ешелонована оборона? Чому рішення зводяться до лобових дій, які не покращують оперативне становище, але стабільно множать втрати? Це не героїзм і не необхідність — це наслідок відсутності продуманого управління.
Очевидно, що крайніми намагатимуться зробити тих, хто був «на землі». Але відповідальність за такі події лежить значно вище. Подібні провали не виникають самі по собі — вони народжуються в кабінетах, де роками ігнорували попередження, займалися не війною, а внутрішніми розбірками, комфортом і самозаспокоєнням.
Південь України — стратегічний регіон. І те, що відбувається зараз, — це не дрібна невдача і не «робочий момент». Це серйозний сигнал тривоги. Якщо на нього знову відповісти тишею, відписками і переведенням стрілок, наступні наслідки можуть бути значно масштабнішими — і вже без можливості зробити вигляд, що «все під контролем».
Теги: ОТГ
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ