Мова про рейтинг за показниками Scopus 2024 року

Був на Дніпропетровщині один-єдиний університет, а всі інші виші перебували у статусі інститутів. І скажемо прямо, що готували вони доволі пристойних спеціалістів, попит на яких весь час зростав. Досить згадати інститут інженерів залізничного транспорту, а також в такому ж дусі металургійний, гірничий та хіміко-технологічний інститути. Окремо трималися на високих позиціях і медичний інститут та Криворізькій залізорудний. Сьогодні ж усі вони перетворилися на університети, а то й академії. Одначе напрошується запитання, чи посприяло це зростанню рівня підготовки випускників, а заодно й науково-дослідної діяльності їх викладачів, кандидатів і докторів наук? Судити про це надаємо змогу самим читачам-відвідувачам сайту "Фермера Придніпров'я".

Є нагода і підстави для цього. Щойно стало відомо, які ВНЗ Дніпра та області потрапили до рейтингу університетів за показниками Scopus 2024 року. На сайті osvita.ua розмістили рейтинг українських вишів за показниками даних так званої наукометричної бази Scopus. Для ясності уточнюють, що його результати ґрунтуються на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами освіти або їхніми фахівцями. А база даних Scopus постійно індексує понад 25 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань. Передусім з технічних, медичних і гуманітарних наук. Запевняють, що до цієї бази потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій, книжкових видань і так далі. У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – за кількісним показником, що базується на числі наукових публікацій і кількості їх цитувань. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на osvita.ua.

Так от, знайомтеся, які вищі навчальні заклади Дніпропетровщини потрапили до рейтингу та яких при цьому його щаблях опинилися:

• 12 місце – Дніпровський державний медичний університет;
• 16 місце – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
• 18 місце – Український державний хіміко-технологічний університет;
• 30 місце – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»;
• 33 місце – Криворізький державний педагогічний університет;
• 38 місце – Криворізький національний університет;
• 43 місце – Український державний університет науки і технологій;
• 74 місце – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури;
• 94 місце – Дніпровський державний аграрно-економічний університет;
• 125 місце – Університет митної справи та фінансів;
• 143 місце – Дніпровський державний технічний університет;
• 152 місце – Університет імені Альфреда Нобеля;
• 165 місце – Державний університет економіки і технологій;
• 168 місце – Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ;
• 199 місце – Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини;
• 209 місце – Дніпровський гуманітарний університет.  Нас зокрема засмутило те, що Дніпровський аграрно-економічний університет ледь-ледь зачепився за першу сотню. Чи це доволі пристойний результат? Хоч ми не можемо не нагадати, що свого часу Дніпропетровський сільськогосподарський інститут перебував серед світових лідерів як мінімум з рекультивації порушених виробничою діяльнстю земель. А в останні часи його існування дякуючи зусиллям ректора Миколи Масюка науковці-аграрники напрацьовували прогресивні проекти і розробки зі збереження українських степів та примноження їх родючості.Сьогодні ж схоже, що живемо ми старими розробками, ідеями та здобутками - коротше, лише спогадами про них. Чи це не зовсім так? Тоді заперечуйте і доводь іншу позицію. Давайте міркувати, сперечатися та мріяти про вагомі і актуальні для нинішніх часів здобутки.