Ігор Брановицький є першим лицарем Ордену «Народний Герой України»

   Народився Ігор Брановицький 25 квітня 1976 р. в Києві в родині військового-"афганця", який помер у 39 років від наслідків поранень. А Ігор Брановицький три місяці не дожив до 39 років...

   У 1996-1998 рр. проходив строкову службу. У складі українського миротворчого контингенту ООН служив у Анголі.

   Ігор Брановицький - учасник Революції Гідності. Коли в кінці серпня 2014 р. Ігор сказав мамі, що згортає свій бізнес і йде на фронт, вона відмовляла. Вона відчувала, що син воюватиме в одній із найгарячіших точок. Терефонуючи рідним, Ігор запевняв, що на передовій не буває. Поступово став виходити на зв'зок все рідше. Востаннє телнфонував мамі зранку 19 січня 2015 р., а за два дні Ніна Брановицька побачила сина на відео в Інтернеті - серед захоплених в полон "кіборгів".

   Під час оборони ДАПу, після підриву російськими бойовиками другого поверху нового терміналу, Ігор витягав поранених побратимів, не давав їм загинути від спраги, робив перев'язки. Але був захоплений у полон росіянами. Врятований Ігорем Брановицьким побратим згадував: "Я залишився живий завдяки Ігорю. У нього була можливість покинути аеропорт, пробитися до своїх, але він вважав за краще залишитися з пораненими. І врятував нас".

   За саідченнями очевидців, після нелюдських тортур і знущань Ігор Брановицький загинув від рук терориста "мотороли". Цього відомого ката скарали на горло пізніше наші відважні воїни Сил спеціальних операцій.

   У березні 2015 р. Герой був ідентифікований серед загиблих, яких вивезли з Донецька. Похований Ігор Брановицький на Берковецькому цвинтарі Києва.