У 2025 році Польща експортувала 3,13 млн тонн мінеральних добрив — рекордний обсяг проти 2,68 млн тонн роком раніше. Найбільшим покупцем стала Україна, яка ввезла 784 тис. тонн, або 25% усього польського вивозу, пише видання top agrar Polska.
Друге місце посіла Німеччина з 696 тис. тонн, далі йдуть Чехія — 376 тис., Велика Британія — 198 тис. і Словаччина — 142 тис. тонн. Загалом польські добрива потрапили більш ніж до ста країн, але п'ять найбільших напрямків забезпечили близько 70% обсягу.
У структурі вивозу переважають азотні однокомпонентні добрива — 2,29 млн тонн. Багатокомпонентні дали 655 тис. тонн.
Частка падає, тоннаж зростає
Українська частка в польському експорті зменшується третій рік поспіль: 33,8% у 2023 році, 25,4% у 2024-му і 25% у 2025-му. Попри це, як зазначає експерт Інституту економіки сільського господарства та продовольчої економіки — Національного дослідницького інституту Польщі Аркадіуш Залевський, Україна вже кілька років залишається найбільшим іноземним покупцем польських добрив.
Але в перерахунку на тонни картина протилежна. У 2024 році 25,4% від 2,68 млн тонн давали приблизно 681 тис. тонн, у 2025-му — вже 784 тис. Тобто фізичний обсяг закупівлі зріс приблизно на сто тисяч тонн, або на 15%.
Причина в тому, що сам польський експорт за рік додав близько 17%. За такого зростання навіть незмінна частка означає більший тоннаж — а частка знизилася лише на чотири десятих відсоткового пункту.
Головний канал — західний кордон, а не Кавказ
Ці цифри варто тримати в голові, читаючи новини про цінову динаміку на українському ринку добрив.
Наприкінці серпня галузеві аналітики фіксували, що внутрішні ціни на селітру в Україні знижуються, тоді як світові котирування йдуть угору. Серед пояснень називали грузинську селітру, витіснену з європейського ринку регуляторними обмеженнями: «РуставіАзот» за сім місяців поставив в Україну 59 тис. тонн.
Порівняння з польськими обсягами показує пропорції. Навіть з поправкою на те, що це різні періоди й різні номенклатури — у грузинському випадку йдеться про селітру одного заводу за сім місяців, у польському про всі мінеральні добрива за рік, — розрив у понад тринадцять разів говорить сам за себе. Ціноутворення на українському ринку визначає передусім західний кордон.