«Їжджу дивлюся, поки косить не бачу що»

Цьогоріч у Херсонській області 270 тисяч га з 302 тисяч розмінованих угідь залучені у сільському господарстві. Але нестача робочих рук, обстріли, відсутність складів для зберігання продукції, аномальна спека стають чималими проблемами для аграріїв.

Приміром, фермер Олексій Білий розповідає, що цього року він засіяв 300 гектарів під озимі зернові, в результаті має півтора мільйона гривень збитків.

“По зернових технічних культурах у цьому році дуже великий збиток. У тому році не могли сіятися — було заміновано. У цьому році посіялися — останній дощ у нас пройшов у квітні, тому те, що збирали, скажімо так, борги роздати не вистачить. Соняшника посіяли сто гектарів, 70 у травні вимерзло, не зійшло. Залишилося 37.

Їжджу дивлюся, поки косить не бачу що. Тобто можливо я в цьому році без соняшника буду. У мене ж переробка своя, олію роблю. Напевне буду закуповувати”, — розповів фермер Суспільному.

Відсутність зрошення також вплинула на зменшення врожаю у два-три рази у порівнянні із попереднім роком. Каховське водосховище забезпечувало водою 20 тисяч гектарів із 44 тисяч зрошуваних земель правобережжя, також водопостачання здійснювали зі станцій уздовж узбережжя Дніпра. Зараз через бойові дії вони недоступні, розповів директор департаменту розвитку сільського господарства ХОВА Дмитро Юнусов.

“Найбільша проблема — це відсутність обігових коштів, фінансової підтримки для того, щоб аграрій міг компенсувати свої витрати у вигляді збитків, у вигляді втрати врожаю останні два роки, втрати сільгосптехніки, складських приміщень, будь-яких інших засобів, які необхідні для вирощування врожаю. Зараз фермеру важко знайти ці кошти, щоб компенсувати”, — говорить Юнусов.

Нині 90 відсотків аграріїв, які працювали на правобережжі Херсонщини, відновили свою діяльність — це 420 господарств. Серед тих, хто займається сільським господарством, побільшало вимушених переселенців з тимчасово окупованого лівого берега області.

SEEDS