Усі дисертації, незалежно від дати захисту, можуть бути перевірені на плагіат – Верховний Суд

ВІРА ШУРМАКЕВИЧ — 13 ЧЕРВНЯ 2025 РОКУ

Усі дисертації можуть бути перевірені на наявність плагіату

Верховний Суд постановив, що всі дисертації, незалежно від того, коли їх захищали, можуть перевіряти на наявність плагіату.

Таке рішення у справі за позовом кандидата медичних наук Михайла Кротевича до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) ухвалила колегія суддів, повідомив колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов.

Що передувало ухваленню рішення?

Михайло Кротевич працює завідувачем патологоанатомічного відділення у Національному інституті раку.

У його кандидатській дисертації на тему "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" виявили численні текстові та ілюстративні запозичення з дисертації його наукової керівниці – докторки медичних наук Вікторії Хоперії.

Про це йдеться у скарзі, яку у вересні 2023 року до НАЗЯВО подав доктор медичних наук, професор Олександр Грабовий.

У квітні 2024 року Комітету з питань етики вирішив внести на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації Кротевича фактів академічного плагіату. Згодом, у травні 2024 року, НАЗЯВО визнало наявність плагіату в його роботі.

З постанови суду відомо, що в червні 2024 року Кротевич звернувся до суду з позовом на НАЗЯВО з вимогою скасувати рішення Комітету з питань етики.

Свої вимоги він пояснював тим, що це рішення порушує принцип незворотності дії закону у часі: його дисертація захищена 25 червня 2014 року, – за кілька днів до прийняття Закону про Вищу освіту, в якому вперше передбачено відповідальність за плагіат у наукових роботах (1 липня 2014).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

"Нафарширована чужими текстами": заступника міністра освіти звинуватили в плагіаті в дисертації

Натомість НАЗЯВО не погодилося з таким твердженням позивача, адже вимоги щодо дотримання академічної доброчесності існували в українському законодавстві ще до 2014 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили Кротевичеві в задоволенні позову та не скасували рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО.

Вони зазначили, що рішення про присудження йому наукового ступеня ухвалили у вересні 2014 року, коли норми про відповідальність за академічний плагіат вже діяли. Окрім того, етичні норми та обов’язок оформити використані джерела та посилання існував ще до 2014-го.

Не погодившись з вироком, позивач подав касаційну скаргу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Була керівницею робіт із плагіатом: у докторській викладачки харківського вишу знайшли "запозичення"

Що постановив Верховний Суд?

Виявлення плагіату в наукових роботах, зокрема й у тих, які були захищені до 2014 року, не є ретроспективним застосуванням нових санкцій.

"Принцип незворотності дії закону не був порушений. Закон № 1556-VII не вводить нових заборон чи відповідальності за плагіат. Він лише уточнює, як виявляти порушення академічної доброчесності, які вже були передбачені попередніми документами", – йдеться у постанові.

Виявлення плагіату судді також розглядають, як захід для захисту авторських прав і забезпечення академічної доброчесності у теперішньому часі.

Таким чином, перевірка робіт на плагіат, незалежно від дати їхнього захисту, є необхідною для того, щоб запобігти порушенням.

МОН: Чотирьох науковців позбавили ступенів через плагіат у дисертаціях

Ігнорування можливості перевірки робіт, захищених до 2014 року, посилаючись на відсутність зворотної дії Закону №1556-VII, обмежувало б права авторів. Тобто, якщо порушення авторських прав допустили до 2014-го, то вони фактично не підлягають захисту.

Перевірка фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації може бути проведена у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури.

Верховний Суд зазначає, що використання чужих текстів без належного посилання на джерела відповідно до Закону № 1556-VII та Закону № 3792-XII є плагіатом, незалежно від того, чи є дозвіл наукового керівника.

Позивач був зобов'язаний посилатися на джерело запозичень, чого не зробив. Це підтверджує рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО від 4 квітня 2024 року.

Таким чином суд вирішив задовольнити касаційну скаргу частково і закрити провадження у справі. Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, є остаточною і не може бути оскаржена.

Нагадаємо, раніше НАЗЯВО призупинило розгляд скарг про плагіат у дисертаціях, яким понад 10 років. Це зробили після листа омбудсмена Дмитра Лубінця до НАЗЯВО, в якому той наголошував на "правовій невизначеності дії закону про академічну доброчесність у часі при перевірці та розгляду скарг і повідомлень про плагіат у докторських (кандидатських) дисертаціях, захищених до 6 вересня 2014 року".

Антиплагіатна ініціатива "Дисергейт" виступила проти такого рішення, адже через нього НАЗЯВО припинило розгляд скарг, зокрема щодо дисертацій голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака та колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ :

Кандидатку до Нацради з питань розвитку науки і технологій звинуватили в плагіаті