Хай вічно живе Українське Село
За матеріалами інтернет-видань
23.06.2024
324
Автор: Т. Парасюк, сторінка ФБ
Співають півні, тишу розбудивши...
Світає… -Ранок… -Сонечко зійшло…
Дійницю швидко з лави ухопивши…
Йде до корови господиня… - Це село…
Стук молотка… - Брусок ковзнув по лезу…
Клепання кіс... -В дощ трави заплело…
Навіть в неділю не буває : «Ще полежу»…
На косовицю, поки роси… - Це село…
Покоси за покосом… -Пахнуть трави…
Від поту рясно вкрилося чоло…
Стеблини під ногами кучеряві…
Шумить коса… -Працює… -Це село…
Вже сонечко піднялось височенько…
Все на городі лободою заросло…
Сапи у руки й на город швиденько…
Прополка… - Шарування…. -Це село…
Ой, лихо… -Куди ж ділася насідка?
Лишила квочка з яйцями кубло…
У мене ось вона, кричить сусідка…
Іди мерщій… -Хай сяде… - Це село…
Скоріше б вечір… -А роботи валом…
Стомились руки… -Спину вже звело…
Насмажили яєць з свинячим салом…
Вечеря… - Й до худоби… - Це село…
Усе своє… -І молоко й сметана…
Сальце соломкою пшеничною пройшло…
Вам сільські люди - Честь, хвала і шана…
Дай, Боже, щоб завжди жило Село…
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ