Хто чекає уже на глобальне потепління в Європі, той може фатально помилятися: на думку ученого світу нечувана спека швидше запустить на континенті процес великого похолодання

Глобальне потепління, яке цьогоріч особливо відчувають на собі жителі європейських країн, може призвести до різкої зміни клімату в Європі. Причому, як не парадоксально, на континенті пануватимуть не тропіки, а кліматичні умови, що більше нагадуватимуть Сибір. Учені прогнозують, що такі зміни можуть відбутися ще за життя нинішніх поколінь.

Причиною великого похолодання на європейському континенті може стати ослаблення глобальної системи океанічних течій AMOC (Атлантичної меридіональної перекидної циркуляції). Про це йдеться у публікації Arteya.

Попри те, що сьогодні Європа переживає дедалі інтенсивніші хвилі спеки, у перспективі глобальне потепління може призвести до протилежного ефекту — суттєвого похолодання на континенті. Йдеться не про раптовий льодовиковий період, як у фантастичних кінострічках, а про масштабні зміни кліматичної системи, які можуть вплинути на температурний режим, кількість опадів та характер сезонної погоди. Ключову роль у цьому процесі відіграє Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (AMOC).

AMOC — це одна з найважливіших океанічних систем Землі, до складу якої входить і відомий Гольфстрім. Саме вона транспортує теплі водні маси з тропічних широт до північної частини Атлантики, завдяки чому клімат більшої частини Європи залишається значно м'якшим, ніж це характерно для аналогічних широт в інших регіонах світу.

Чому потепління може обернутися похолоданням

Роботу AMOC часто порівнюють із гігантським природним конвеєром. Теплі води прямують на північ, поступово віддають тепло атмосфері, після охолодження стають щільнішими та опускаються на великі глибини. Саме цей процес підтримує безперервну циркуляцію океанічних течій.

Однак глобальне підвищення температури порушує цей механізм. Через прискорене танення льодовикового покриву Гренландії до Північної Атлантики надходять дедалі більші обсяги прісної води. На відміну від солоної, вона має меншу щільність, тому довше залишається біля поверхні океану й ускладнює занурення охолоджених солоних вод.

Оскільки саме цей процес занурення холодної води є одним із головних рушіїв AMOC, його порушення поступово послаблює всю систему. В результаті до Європи буде надходити дедалі менше тепла, що потенційно може змінити кліматичні умови на континенті.

Таким чином, нинішнє глобальне потепління не суперечить можливому похолоданню в майбутньому. Навпаки, підвищення температури пришвидшує танення льодовиків, збільшує приплив прісної води до океану та створює передумови для ослаблення природного механізму, який протягом століть забезпечував Європі відносно теплий клімат.

Коли можуть проявитися наслідки

Найбільше занепокоєння серед кліматологів викликає не поступове зниження активності AMOC, а ризик досягнення критичної точки. Подібні природні системи здатні довго залишатися стабільними, навіть поступово втрачаючи стійкість. Проте після певного критичного порогу вони можуть доволі швидко перейти до нового стану.

Єдиного прогнозу щодо строків такого розвитку подій наразі немає. Частина кліматичних моделей свідчить, що повний колапс AMOC упродовж XXI століття є малоймовірним. Водночас інші наукові дослідження припускають, що небезпечне ослаблення циркуляції може розпочатися значно раніше, ніж прогнозувалося ще кілька років тому.

За найбільш песимістичними оцінками, перші ознаки наближення до критичного порогу можуть проявитися вже наприкінці 2030-х років. Найбільш ризикованим періодом вважають проміжок приблизно між 2050 та 2075 роками.

Якими будуть наслідки

Навіть якщо AMOC істотно ослабне, це не означатиме миттєвого настання екстремальних морозів. Зміни відбуватимуться поступово, однак їхній вплив може виявитися дуже відчутним.

Серед можливих наслідків науковці називають зниження зимових температур у низці регіонів Європи, посилення погодних контрастів, зміну режиму опадів, збільшення інтенсивності штормів, труднощі для аграрного сектору та загальну перебудову звичного клімату континенту.

Саме тому головний ризик полягає не в сценарії нового льодовикового періоду, а в можливому порушенні роботи океанічної системи, яка відіграє ключову роль у формуванні європейського клімату. Якщо цей природний механізм суттєво ослабне, нинішнє потепління може стати передумовою для різкого і довготривалого похолодання у майбутньому.