Коментар Миколи Ясеня про місця згідно куплених квитків

Думали-думали і нарешті не інакше як навмисне придумали таке, яке як на нашу гадку ні на яку, даруйте, голову не налазить. Настільки серйозна компанія, як «Укрзалізниця», днями урочисто та з гордістю повідомила, наче
після багато й багато років вічних непорозумінь серед пасажирів залізничних потягів вдалося раз і назавжди звести їх нанівець. Більше того сперечатися між собою у людей відпадуть підстави. Себто відтепер ніяких сутичок та
конфліктів між тими, кому випадає подорожувати поїздами сусідами у вагонах та їхніх купе не буде підстав. Все! Крапка! Досить «нервових» поїздок та нових недругів в путі і тому подібних ексцесів.
В чому спитаєте ви заледве не історична справедливість полягає у мало не ідеальному віднині задумі мудрих і винахідливих залізничників? А запропонована своєрідна реформа правил користування пасажирами верхніми та нижніми місцями у вагонах.
Відразу зауважимо, що з яких то причин знадобилося на цей рахунок вносити ясність, вигадувати і писати та неодмінно узаконювати спеціальні і обов”язкові правила автори ідеї до пуття не пояснили.
Невже у справі пасажирських перевезень досі дійсно це була найбільш глобальна і пекуча проблема, у якій особи, яким тимчасово приходиться разом переміщуватися транспортом, самотужки не здатні були
розумітися між собою та знаходити спільну мову? Ми приміром, за життя своє доволі таки часто подорожували залізничним рейками, такого явища у вигляді «пасажирських баталій» не спостерігали раніше у
надто масових проявах.
Так от відтепер знайте, що купуючи проїзні документи на подорож  потягом, ви матимете право користуватися тільки тим місцем у вагоні чи купе, яке вказане у вашому квитку. Що це значить? Попалося вам місце на верхній полиці, ним і здобрійте. Спуститися вниз, пересидіти якийсь час поруч з пасажирами нижніх місць без їх дозволу категорично зась. Не дозволили – значить мають на це право і квит. Це так і записано у новому положенні залізничників. Написано навіть, що якщо власник нижнього місця не дозволяє скористатися столиком внизу, аби скажімо «заморити черв”ячка» чи випити тільки склянку чаю, будьте добрі скоритися і цій його волі. Сьорбайте чай лежачи на верхній полиці – що не ясно? І звісна річ якщо власник нижнього місця проти того, аби ви
свій багаж ховали у нішу під його полицею, вважайте що це як закон, також передбачений новими правилами пасажирських перевезень. Більше того у чиїх квитках верхні спальні полиці, на них і залишайтеся
під час всієї поїздки. Адже врахуйте і те, що а для вашого багажу в першу то чергу призначена вважайте ваша «персональна» ще вища третя полиця. Такий ви навіть щасливчик виходить і тому обижатися чи
ображатися марно.
Не знаємо, як хто з вас, шановні ймовірні у перспективі пасажиризалізничних експресів за першим враженням сприймає «законотворчу» сверблячку і модне нині тяжіння до реформ залізничників, одначе нам здається, що люди наші, яким часто-густо чи й лишень часом приходиться бути пасажирами у вагонах на колесах залізничних потягів,
дуже й дуже розумні, розважливі та толерантні, схильні до взаємної поваги, щоб дати раду, як кому вести себе і користуватися місцями та полицями. І навпаки, вводячи раптом для одних обмеження, а для інших права диктувати свої умови, якщо не вимоги, несподівані диво-творці дійсно нових правил пасажирських перевезень залізничним
транспортом тільки провокують непорозуміння, неминучі сутички та сварки і тому подібні пристрасті між насправді доброзичливими і ввічливими, гарно вихованими у своїй масі нашими людьми.
Врешті-решт тут ось який ще неприємний момент присутній: своїм «блискучим» нововведенням шановна компанія «Укрзалізниця» ділить пасажирів на щасливчиків і невдах. На тих, кому повезло і все дозволено, і тих, кому в кращому разі необхідно просити подорожніх переваг і благ. Але ж це якось, гадаємо ми, не в”яжеться з суспільством
справедливих і рівних прав та можливостей.