«КОМУНАЛЬНА» КВАРТИРА З НАДАННЯ СЕКСУАЛЬНИХ ПОСЛУГ У ПАВЛОГРАДІ

                  НАШ КОМЕНТАР З ЦЬОГО ПРИВОДУ ЗАМІСТЬ ФЕЙЛЕТОНУ

Чого зараз майже на кожному кроці потворного та непорядного, а то й безсовісного та підлого і корисливого не трапляється, але такого, що сталося у славному на Дніпропетровщині місті Павлограді, ще ніде не було. Це можна вважати за винахід чи місцеве ноу-хау, яким чого доброго його хвацькі творці забажають ще й пишатися. А вони – це державні службовці на чолі зі своїми начальниками-посадовцями тамтешнього формування Національної гвардії та міського управління Державної Служби з надзвичайних ситуацій. Напевне довго думали та гадали, як же ще легко, зайве не надриваючись, на дурничку заробляти немалі гроші? І придумали: без пафосу правда, а тишком-нишком відкрили, утнули точніше, комунальну, одначе підпільну квартиру з надання… сексуальних послуг. Тобто найняли в оренду «убите» житлове приміщення в одній з багатоповерхівок, не сяк-так, а пристойно привели його в належний порядок і навіть з рекламними цілями збиралися урочисто перерізати синьо-жовту стрічку. Втім від цього вистачило глузду відмовитися. Зате попередньо звісно ретельно вивчили ймовірний попит на подібні таємні інтимні розваги і шляхом своїх розумових зусиль дійшли оптимістичного висновку, що клієнтів завжди не бракуватиме, отож «діло піде».

Поміж чоловічого племені у цьому передусім шахтарському краї ласих на статеві насолоди знаходити й спокушати, заманювати труднощів дійсно не становило. Інша справа набрати «кадровий потенціал» - спонукати достатню кількість жінок займатися по суті проституцією. Тим паче що ініціаторам цієї нечуваної саме в середовищі державних чиновників, посадовців та владних діячів в голови збрело завжди мати «страховий контингент працівниць». Щоб і на вибір перебірливих відвідувачів вистачало. То перш за все уявіnь собі не зупинилися перед тим, щоб налагодити відбір як молодих дівчат, так і зрілих віком уже жінок, котрі обділені та скривджені долею або опинилися у вельми скрутних життєвих чи матеріальних ситуаціях. Для цього налагодили контакти з колегами і міських органів служб влади, і навколишній сільських громад. Бо саме туди чимало звертається і жіноцтва в тому числі, що потрапляє у трудні становища. Павлоградські поборники інтересів народу не соромилися навіть не скільки вербувати привабливих дівчат та жінок в сексуальне рабство, скільки обіцяли та малювали їм ледве не єдиний і реальний для них вихід з тупикової пастки. Гарантували принаймні «хороші гроші та комфортні умови праці на рівні достойного соціального захисту». Як не як це відбуватиметься під патронатом «наділених владними повноваженнями і можливостями публічних як у місті, так і у всьому Павлоградському районі осіб». То чи варто дивуватися, що час від часу зважувалися і на приховану, але з відповідним «підтекстом» рекламу свого «закладу» у місцевих електронних засобах інформації?!

І автори напрочуд сміливого «проекту» схоже не прогадали. Бордель, як швидко нарекли в регіоні «комунальну квартиру з надання сексуальних послуг», почав працювати лише з січня нинішнього року, однак уже на кінець липня домігся  щомісячного «обороту» в півмільйона гривень. Що для такого «обмеженого» все-таки регіону можна вважати пристойним досягненням. З клієнтів за «сеанс» брали погодинно – від трьох тисяч гривень, а далі більше і більше. Тепер стало відомо, що труди жінок оплачували явно за залишковим принципом після того, як «решту по-братськи ділили між собою порівно».

Хоч приходиться більше дивуватися зовсім з іншого прикрого приводу. Сім місяців тривало «це щось нове та несподіване і мерзенне у практиці державотворення окремо взятих міста та району», і стільки в «обмеженому» регіоні, де миттю все усі знають, тримати в таємниці його навряд чи можна було. Однак знадобилося втручання не тутешніх скажімо правоохоронних органів чи очільників мерії і навколишніх ОТГ, а з Києва Державного Бюро розслідувань, щоб розголос нарешті «прорвало сенсаційним розголосом». Насправді ж як на нас тут не таємне стало явним, а якщо і «прорвало», то неймовірно визрілий чиряк гною на тілі теперішніх і на місцях органів влади. Може це не зовсім толерантно і навіть не зовсім мудро ми підвели риску, але що правдиво та влучно, у цьому ні на йоту не сумніваємося.

Адже послухайте фінал історії: ДБР негайно закрило «бардак» і негайно також організаторам та натхненникам повідомило про підозру за фактами створення притону і залучення в проституцію з одного боку з використанням свого службового становища, а з іншого «уразливого певного числа людей». Одначе підозрюваним… невтямки, за які гріхи їм «шиють» до семи років позбавлення волі. Комунальними закладами мовляв нині числяться лікарні або загальноосвітні школи, ліцеї та гімназії – то яка тут різниця? І те, що це ж безпардонний приватний «бізнес» налагодили задля власного благополуччя теж ніби «за сучасними мірками ніяка не надзвичайна ситуація» – уявляєте? Ці люди при владі чи як п”явки біля неї не здатні уже й збагнути, тим паче усвідомити, наскільки зганьбилися безпрецедентним моральним падінням. Причому перебуваючи на державній службі. До божевілля дожилися! До безмежної вседозволеності, коли як п’яним море, то цим п”яним владою все в державі по коліна. Коротше дослужилися.

                                                                               Микола НЕЧИПОРЕНКО.